СОЦІАЛЬНЕ ЗААНҐАЖУВАННЯ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО СИНХРОННОГО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЯК ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Анотація

У статті досліджується сприймання студентами їхнього заанґажування у процесі вивчення української мови як іноземної. Беручи до уваги контекст дистанційного синхронного навчання, спричиненого пандемією COVID-19, увага зосереджена на соціальному заанґажуванні, категорії, яка раніше не вивчалася, але є актуальною для досліджуваного контексту. Аналіз спирається на відомі в науковій літературі принципи заанґажування, у межах яких цей концепт розглядається як те, що саме учні виконують, говорять, думають, відчувають і роблять і, також, які зусилля вони докладають до процесу навчання. Ми розглядаємо заанґажування як енергію, яку учні витрачають на досягнення навчальних цілей та академічних успіхів[8]. П�оняття “�заанґажування�” є багаторівневим і включає поведінковий, емоційний, когнітивний [2] та агентивний [10; 11] рівні. В умовах дистанційного навчання категорія соціального заанґажування виявилася важливою [15], що і зумовило мету та актуальність цієї статті. Предметом дослідження є студенти на початковому, середньому та вищому рівнях вивчення української мови як іноземної у ВНЗ Канади. Вибірка включає відповіді 23 респондентів, які взяли участь в онлайн опитуванні з метою вивчення рівнів заанґажування студентів. Якісний аналіз, зосереджений на категорії соціального заанґажування, включаєобговорення двох підкатегорій: соціальна комунікація та соціальний зв’язок. Отримані результати вказують на актуальність цих концептів не лише для дистанційного навчання, а й в контексті навчання іноземних мов за допомогою технологій. Стаття також пропонує деякі практичні рекомендації, які можуть допомогти викладачам іноземних мов активізувати соціальне заанґажування у їхніх програмах. Ключові слова: навчання української мови, українська мова як іноземна, соціальне заанґажування/ залучення, дистанційне синхронне навчання.