ЩЕ РАЗ ПРО КОМУНІКАТИВНИЙ МЕТОД

Анотація

У статті йдеться про ефективне застосування комунікативного методу в практиці викладання української мови іноземним студентам. Оскільки комунікація має різні форми вираження, то можемо розглядати діалогічний, полілогічний (груповий) і змішаний варіанти осмисленого спілкування на заняттях, побудованих на реальних життєвих ситуаціях, в яких найчастіше опиняються дорослі. Засоби і прийоми використання цього методу можуть бути найрізноманітніші. Йдеться про імітацію реального життя, яка покликана стимулювати іноземців до активного говоріння. При цьому дуже важливо, щоб теми були живими, пов’язаними з повсякденним життям студентів, проблемами, що їх цікавлять. Важливими видаються психологічна готовність студентів до процесу навчання, тренованість їхніх пізнавальних процесів. Комунікативна методика застосовує основні педагогічні принципи організації навчання: пріоритет самостійної роботи, принцип спільної діяльності, опора на досвід, індивідуалізація, гнучкість у формуванні програм навчання, практична спрямованість навчання. Викладач виступає експертом, організатором, наставником, консультантом, джерелом знань. Головний принцип – вчити не форму мови, а саму мову. У процесі навчання за комунікативним методом у студентів формується іншомовна комунікативна компетентність. Вони навчаються комунікації у процесі самої комунікації. Відповідно всі вправи і завдання повинні бути комунікативно виправданими. Ключові слова: українська мова як іноземна, комунікативна методика, форми, засоби, принципи організації навчального процесу