ЗАСОБИ МИЛОЗВУЧНОСТИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИІ СУЧАСНА МОВНА ПРАКТИКА

Анотація

Досліджено проблему дотримання норм щодо позиційного чергування голосних та приголосних у // в з метою досягнення милозвучности (евфонії) української мови. Проаналізовано 378 прикладів вживання прийменників-префіксів у // в (евфонем). Нормативних з погляду сучасного українського правопису виявилося 314 прикладів (83,1 %), помилкових – 64 приклади (16,9 %). Дослідження можливих причин недотримання чинних норм правопису, а також порівняння статистичних даних з матеріалами попередніх досліджень дало змогу з’ясувати деякі тенденції усталення правил милозвучности. Констатовано послідовне уникнення збігів голосних та виявлено, що відсутність гнучкости в правописних рекомендаціях щодо збігів приголосних сприяє появі численних випадків порушень норми. Значний відсоток помилок виправдовує наявність павзи та вимова ў-нескладового. Зауважено, що найбільша кількість збігів приголосних припадає на вживання “в” перед дзвінким (сонорним) приголосним, зокрема перед наступним “й”. Цю позицію багато мовців сприймають як нескладну для вимови. Сучасний український правопис мав би надавати більше можливостей для творчого застосування засобів милозвучности.
Ключові слова: українська мова, милозвучність, нормативність, засоби милозвучности української мови, позиційне чергування у // в.