ЛІНГВОДИДАКТИЧНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ
ОНОМАСТИЧНОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

Галина Кузь

Анотація


У статті йде мова про лінгвокраїнознавчий та лінгвокульторологічний потенціал ономастичної фразеології в розрізі викладання української мови як іноземної. Зроблено оглядовий аналіз фразеологізмів української мови з ономастичними компонентами з лінгводидактичного погляду, а саме: розглянуто типи власних назв у складі фразеологізмів з огляду на їхній лінгвокраїнознавчий потенціал; проаналізовано різновиди ономастичних фразеологізмів за походженням, за стилістичною маркованістю та іншими ознаками, що можуть мати значення для опанування цим пластом фразеології; охарактеризовано особливості трансформації конотацій власних назв у складі фразеологічних одиниць і способи їхньої семантизації.
Ключові слова: ономастична фразеологія, міжкультурна комунікація, мовна компетенція, фонові знання, культурна конотація.


Повний текст:

PDF


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/ufl.2021.15.3288

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.