ПИТАННЯ ЄДНОСТІ ТА ОКРЕМІШНОСТІ УКРАЇНЦІВ І РОСІЯН У НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ ЮРІЯ ВЕНЕЛІНА

Анотація

За своє коротке творче життя Юрій Венелін (справжнє ім’я Георгій Гуца, 1802-1839), виходець із Закарпаття, один із засновників славістичної науки в Росії, перший дослідник історії й культури болгар, написав понад 60 наукових праць з історії, етнографії, фольклористики, літературознавства, мовознавства слов’янських народів. У повідомленні привернуто увагу до тих аспектів наукової спадщини Ю. Венеліна, які стосуються бачення ним єдності та окремішності українців і росіян. На погляди вченого впливали різні чинники: походження, освіта, ідеї Романтизму, історіографічні традиції, інтелектуальне оточення тощо. У низці своїх працях Ю. Венелін писав про етнічну спільність “северян” (великоросів, росіян) та “южан” (малоросів, українців), які складають єдиний “русский” народ. Проте він бачив значні відмінності між ними - в мові, пісенній творчості, території розселення. У суперечці між “северянами” та “южанами” про приналежність києво- руської спадщини вчений, хоч і не схвалював її, все ж зайняв сторону “южан”. Погляди Ю. Венеліна були спробою одночасно й емансипувати українську історію, і не порвати остаточно із “руською” спільністю.

Ключові слова: наукова спадщина Юрія Венеліна, “руська” спільність, українці, росіяни.