СВОБОДА ВИБОРУ КРАЇНИ ПРОЖИВАННЯ: РЕЕМІҐРАЦІЯ З КАНАДИ В УКРАЇНСЬКУ РСР (1955–1960-ті роки)

Анотація

У статті простежено особливості радянської політики повернення “співвітчизників” з Канади до Української РСР, яку, починаючи від 1955 р., проводив Комітет “За повернення на Батьківщину”. Пропаґандистська кампанія рееміґрації була спрямована на формування позитивного іміджу СРСР/УРСР, зокрема їхніх економічних досягнень. Сповна використовувалася й емоційна складова, що полягала в розпалюванні ностальгійних настроїв у діяспорі. Втім, рееміґрація з Канади не набула настільки масового характеру, як на це сподівалися її організатори і за масштабами поступалася рееміґрації з інших країн (наприклад, з Аргентини). Ті ж, хто піддалися маніпуляціям радянської пропаґанди, досить швидко розчарувалися реаліями життя в Українській РСР і заходилися клопотати про повернення назад. Такі особи відразу потрапляли в поле зору Комітету державної безпеки (КДБ), співробітники якого проводили з ними “профілактичні бесіди”. Окремі випадки успішного повернення за океан фіксуємо тільки на початку 1970-х років, що стало можливим завдяки розрядці міжнародної напруги у період “холодної війни” і наполегливішим діям канадської влади.