НУЛЬОВА РЕАЛІЗАЦІЯ ДОДАТКА ПРИ ПЕРЕХІДНИХ ДІЄСЛОВАХ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА СЕРБСЬКІЙ МОВАХ

Анотація

     У статті розглядається особливий вид периферійної репрезентації перехідності – нульовий додаток. Абсолютивне вживання перехідних дієслів є такою зоною функціонування перехідності, в якій семантичний і формальний рівень розходяться: об’єкт, присутній на значеннєвому рівні, не має свого формального вираження на поверхневому, синтаксичному рівні.
Аналізуються умови абсолютивного вживання перехідних дієслів в українській і сербській мовах, при цьому виділяються інтенція мовця (зосередження його уваги на якомусь іншому елементі ситуації: диспозитивній характеристиці суб’єкта, способі дії), нереференціальність об’єкта, редундантність об’єкта (інкорпорування об’єкта в значення самого присудка), лексичне значення дієслова (абстрактна/конкретна дія, наявність диспозитивної семи), дієслівний вид та індикативне/релятивне вживання дієслівних часів.

     Ключові слова: додаток, об’єкт, інтенція, диспозитивний, нереференціальність об’єкта, узагальнення, лексичне значення, дієслівний вид, дієслівні часи.