Подання

Надсилання статей

Вже маєте Ім'я користувача/Пароль для видання Проблеми слов’янознавства?
Увійдіть на сайт

Потрібні Ім'я користувача/Пароль?
Зареєструйтеся

Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх подань необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

 

Керівництва для авторів

    Редколегія наукового збірника “Проблеми слов’янознавства” приймає до розгляду з подальшою публікацією статті та матеріали, які стосуються слов’янознавства загалом або присвячені переважно західним та південним слов’янам, їх взаєминам з Україною та українцями, а також історії славістики. Статті – обсягом 0,5–1 обл.-вид. арк. (20–40 тис. знаків), інші матеріали (публікації документів, огляди, повідомлення, рецензії, наукову хроніку тощо) можуть бути дещо меншими. Статті друкуються мовою оригіналу й англійською мовою.

    Публікація у Збірнику безкоштовна та авторських гонорарів не передбачає.

    Авторське право на всі представлені у Збірнику матеріали належить Інституту славістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

 

Вимоги до подання

Під час подання рукопису до журналу автори повинні підтвердити його відповідність всім встановленим вимогам, вказаним нижче. В разі виявлення невідповідності поданої роботи пунктам цих вимог редакція повертатиме авторам матеріали на доопрацювання.

  1.     Стаття подається мовою оригіналу (або англійською мовою) в онлайн-поданні на веб-сторінці Збірника. Для розгляду редакційною колегією питання про публікацію статті на електронну адресу редакції kolokviumlviv@gmail.com необхідно надіслати:

    1. електронну версію рукопису статті мовою оригіналу або англійською мовою;
    2. відомості про автора (мовою оригіналу й англійською): прізвище, ім’я та по-батькові, науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи (із зазначенням поштової адреси) та електронна адреса;
    3. рецензію з завіреним підписом від фахівця у відповідній галузі славістики (для авторів без наукового ступеня);
    4. письмовийдозвіл автора (завірений підписом) на оприлюднення результатів дослідження, а також підтвердження того, що вони є його самостійною розробкою, повністю або частково ранішене друкувалися і неподавалися на розгляд в інші видання.

         Усі матеріали для публікації подаються у редакторі WORD 97–2003, назва файлу – прізвище автора латинкою, напр., Shpyk). шрифт Times New Roman 14 через півтора інтервали. Параметри сторінки: формат А4, поля: зверху – 2 см, знизу – 2 см, зліва – 3 см, справа – 1 см.

        Стаття має містити наступні компоненти, розташовані у наведеній нижче послідовності:

    1)    індекс УДК;

    2)    заголовок;

    3)    ім’я та прізвище автора; повна назва установи, яку представляє автор, та її поштова адреса; структурний підрозділ, де працює або навчається автор; електронна адреса (ця інформація подається мовою, якою написана стаття, або англійською амовою);

    4)    анотація обсягом 50–100 слів (шрифт – 10, інтервал 1);

    5)    ключові слова (5–10 слів);

    6)    текст статті (вступ, мета, огляд досліджень та публікацій, основна частина, висновки);

    7)    додатки;

    8)    список посилань (для україномовних статей);

    9)    references;

    10) в англомовній статті українською мовою дублюються такі елементи: заголовок статті, ім’я та прізвище автора; повна назва установи, яку представляє автор, та її поштова адреса; структурний підрозділ, де працює або навчається автор, а також електронна адреса. І навпаки: якщо текст україномовний, ця інформація, відповідно, подається англійською мовою;

    11) анотація та ключові слова (для україномовних статей) або авторський реферат і ключові слова наводяться англійською мовою;

    12) після статті, перекладеної українською або англійською мовою, вказується мова, з якої здійснено переклад, ім’я та прізвище перекладача.

  2.     Внутрішньотекстові посилання, цитати та списки використаних джерел оформляються за правилами Гарвардського стилю (Британський стандарт) / Harvard Referencing Style (BSI – British Standards Institution).

        Посилання в тексті оформляються наступним чином: у круглих дужках вказуються прізвище автора, рік та сторінка публікації – всі ці компоненти подаються через кому.

    Приклад: Зміни, що відбулися у соціально-економічному, політико-правовому та культурно-релігійному житті Болгарії впродовж першої половини ХІХ ст., неминуче позначилися на розстановці сил як усередині країни, так і в середовищі болгарської еміграції, яка була важливим чинником визвольної боротьби (Чорній, 2007, с. 179).

        Якщо прізвище автора (або авторів) згадується в тексті, то після нього (їх) або після цитати в дужках вказуються лише рік видання та сторінки публікації.

    Приклади: В. Ш. Вукоманович доходить висновку, що “говорити про спільні, генераційні особливості у прозі цих молодих людей, про особливості, якими б вона відрізнялась від попередньої/попередніх, видається передчасним” (2012, с. 26).

        Цю періодизацію поділяють І. Стоянов (1999, с. 45–46) і П. Мітев (1999, с. 9) – автори найновіших узагальнюючих праць, присвячених Відродженню.

        Якщо в україномовному тексті прізвища зарубіжних авторів наводяться українською мовою, при цьому до списку літератури входять їхні оригінальні праці, не перекладені кириличними мовами, то в дужках прізвища повторюються мовою згаданої чи цитованої праці. У випадку мов, в яких використовується латинський алфавіт, прізвище автора наводиться відповідно до оригінального правописання; в інших випадках – подається у транслітерації.

    Приклад: Оглядові розвідки Татяни Росич (Rosić, 2006, s. 119–140) та Ігоря Перишича (Perišić, 2006, s. 141–157) стосуються творчості представників т. зв. третьої генерації постмодернізму.

        Увага! При посиланнях на праці двох і більше авторів використовується сполучник “та”, який ставиться між першим та другим авторами, двома першими та третім; або ж між першим та скороченням “ін.” (інші), якщо авторів є чотири і більше.

    Приклади: (Файда та Шпик, 2016)

    (Татаренко, Тепляков та Чорній, 1999)

    (Войтович та ін., 2011)

            За відсутності автора у дужках вказується назва праці або ж документа, перший раз – повністю, в усіх наступних випадках допускається скорочений варіант, але завжди однаково.

    Приклади: (Слово о полку Игореве [далі – Cлово], 1969, с. 208)

    (Полное собрание русских летописей [далі – ПСРЛ], 1980, с. 123)

        При посиланні на публікацію за редакцією науковця в дужках вказується прізвище головного редактора зі скороченням “ред.” після нього.

    Приклади: Зашкільняк (ред., 2001)

    (Зашкільняк, ред., 2001)

        При посиланні на декілька праць одного автора роки їх видання наводяться в хронологічному порядку через крапку з комою. Праці одного автора, опубліковані в один рік, перелічуються з зазначенням року з приєднаними до нього латинськими літерами в алфавітному порядку.

    Приклади: (Лазор, 2015; 2016; 2017)

    (Лазор, 2017a; 2017b; 2017c)

    Лазор (2017a; 2017b; 2017c)

        Праці різних авторів в одному посиланні даються через крапку з комою в зворотному хронологічному порядку – від найновішої до давнішої.

    Приклади: (Шпик, 2015; Лешкович, 2014; Чорній, 2001)

    Голик (2015), Климець (2014); Чорній (2001)

        Цитата, яка містить більше 50 слів, наводиться в тексті в лапках і з відступом з лівого боку. Посилання ставиться після крапки.

    Приклад:

    Анонімний хроніст з цього приводу зазначив:

        “Вони добровільно пропонували [імператору Фрідріху Барбароссі. – І. Ш.] допомогу як від своєї країни, так і від країни своїх союзників і приятелів, тобто від країни Калопетира і брата його Асена, які, завдяки воєнним успіхам, заволоділи частиною Болгарії поблизу Дунаю і частиною Фракії …”. (История на кръстоносците, 1978, с. 227)

        Посторінковими (внизу сторінки) залишаються примітки, які нумеруються наскрізно по всій статті.

        Стаття має містити два списки літератури: перший – під рубрикою “Список посилань” і другий – під рубрикою “References”.

        У першому списку в алфавітному порядку викладені прізвища усіх авторів, які згадуються у праці. Якщо наявні дві і більше праць одного автора, то вони розташовуються в хронологічному порядку. Праці одного автора, опубліковані в один рік, наводяться з зазначенням року з приєднаними до нього латинськими літерами в алфавітному порядку. Бібліографічний опис джерела починається з прізвища автора (якщо автор джерела невідомий, то з його назви) далі через кому і пробіл вказуються ініціали автора (ініціальні літери відокремлюються одна від одної крапкою і пробілом). Після останнього ініціала ставиться крапка, кома і після пробілу – рік публікації. Далі знову ставиться крапка і пробіл, після чого подається назва джерела, яка виділяється курсивом, далі через крапку і пробіл – місце видання і знову через двокрапку і пробіл – назва видавництва, після якої ставиться крапка.

        Другий список є перекладом англійською мовою попереднього списку. При цьому прізвища й ініціали авторів праць, написаних мовами з кириличним та іншими алфавітами, транслітеруються латинськими літерами, а назви праць перекладаються англійською мовою; місце видання та назва видавництва також транслітеруються латинкою. Назви журналів та інших періодичних видань необхідно подавати в альтернативних, міжнародних варіантах (англійською мовою). Якщо ж таких назв немає, наводиться оригінальна назва: мовами з латинським алфавітом – без змін; з кириличними та іншими алфавітами – транслітеруються латинкою. З питання транслітерації рекомендуємо звертатися до сайту http://ua.translit.cc/. Наприкінці бібліографічного опису джерела в дужках вказується мова оригіналу [Приклад: Hundorova, T. and Matusiak, A. eds., 2014. Postcolonialism. Generations. Culture. Kyiv: Laurus. (In Ukrainian)].

     

    ЗРАЗКИ ОФОРМЛЕННЯ

    СПИСКУ ПОСИЛАНЬ ТА REFERENCES


    Монографії:

    Запаско, Я. П., 1995. Пам’ятки книжкового мистецтва. Українська рукописна книга. Львів: Світ.

    Zapasko, Ya. P., 1995. Monuments of book art. Ukrainian manuscript. L`viv: Svit. (In Ukrainian)

    Книги, що мають двох і більше авторів:

    Зашкільняк, Л. та Крикун, М., 2002. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.

    Zashkil"nyak, L. and Krykun, M., 2002. History of Poland: From ancient times to present day. Lviv: Ivan Franko National University of Lviv. (In Ukrainian)

    Русев, П., Гълъбов, И., Давидов, А. и Данчев, Г., 1971. Похвално слово за Евтимий от Григорий Цамблак. София: Издателство на Българската академия на науките.

    Багатотомні видання:

    Ангелов, Д., Георгиева, С., Гюзелев, В., Йончев, Л., Лишев, С. и др., 1982. История на България. Том 3: Втора Българска държава. София: Издателство на Българската академия на науките.

    Jasienica, P., 1985. Rzeczpospolita Obojga Narodów. Część 3: Dzieje agonii. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy.

    Kłoczowski, J. red., 2000. Historia Europy Środkowo-Wschodniej. T. 2. Lublin: Instytut Europy Środkowo-Wschodniej.

    Перевидання:

    Ангелов, Д., 2009. Византийската култура. 2 изд. София: Полис.

    Thomson, S. H., 1953. Czechoslovakia in European History. 2nd ed. Princeton: Princeton University Press

    Стаття в науковому збірнику, розділ або інша структурна частина книги за редакцією

    Щодра, О., 2015. Дослідження історії Галицько-Волинського князівства на історичному факультеті Львівського університету. В: Л., Зашкільняк та П., Сєрженґа, ред. Історія та історики у Львівському університеті: традиції та сучасність (до 75-ліття створення історичного факультету). Львів: ПАІС, с.204–213.

    Shchodra, O., 2015. The Research of Galicia-Volyn Principality’s History at the Historical Department of Lviv National University. In: L., Zashkil"nyak and P., Syerzhenga, eds. History and historians in Lviv University: tradition and modernity (to the 75-anniversary of the establishment of the historical faculty). Lviv: PAIS, pp.204–213. (In Ukrainian)

    Файда, О., 2011. Історія публікації писемних джерел з історії Візантії. В: С. А., Сорочан та Л. В., Войтович, ред. Історія Візантії. Вступ до візантиністики. Львів: Апріорі, с.594–605.

    Стаття в друкованому виданні:

    Шпик, І., 2016. Культурно-цивілізаційне самоствердження болгар наприкінці XII–на початку XIII ст.: історична інерція та світоглядно-ментальні чинники. Проблеми слов’янознавства, 65, с.28–41.

    Shpyk, I., 2016. Cultural and civilizational assertiveness of bulgarians in the late 12th and early 13th centuries: historical inertia, ideological and mental factors. Problems of Slavonic Studies, 65, pp.28–41. (In Ukrainian)

    Стаття в електронному виданні:

    Гошко, Т., 2017. Уявлення про дитинство у кодексах міського права в Речі Посполитій XVI – початку XVII ст. Місто: історія, культура, суспільство, [e-журнал] 2 (4), рр.37–56. Доступно: http://mics.org.ua/?p=581 [Дата звернення: 19 вересня 2018]

    Hoshko, T., 2017. The vision of the childhood in the codes of the urban law In the Rzeczpospolita in XVI – early XVII century. City: History;Culture;Society, [e-journal] 2 (4), рр.37–56. Avialable at: http://mics.org.ua/?p=581 [Accessed 19 september 2018] (In Ukrainian)

    Стаття в друкованому виданні з Digital object identifier (DOI):

    Татаренко, А., 2017. Вук Стефанович Караджич у творчості Сави Дам’янова. Проблеми слов’янознавства, 66, с.174–184. Доступно: http://dx.doi.org10.30970/sls.2017.66.2079 [Дата звернення: 19 вересня 2018]

    Tatarenko, A., 2017. Vuk Stefanović Karadžić in the creative works of Sava Damjanov. Problems of Slavonic Studies, 66, pp.28–41. Avialable at: http://dx.doi.org10.30970/sls.2017.66.2079 [Accessed 19 september 2018] (In Ukrainian)

    Стаття в електронному виданні з Digital object identifier (DOI):

    Горопаха, С., 2018. Ключові віхи переговорного процесу щодо вступу Хорватії до ЄС у 2007–2008 рр. Європейські історичні студії: науковий журнал, [e-журнал] 11, с.8–27. Доступно: https: //dx.doi.org10.17721/2524-048X.2018.11.8-27 [Дата звернення: 19 вересня 2018]

    Horopakha, S., 2018. Key milestones of the negotiating process on the accession of Croatia to the EU in 2007–2008. European historical studies: scientific journal, [e-journal] 11, рр.8–27. Avialable at: https: //dx.doi.org10.17721/2524-048X.2018.11.8-27 [Accessed 19 september 2018] (In Ukrainian)

    Стаття в газеті:

    Шпик, І. та Файда, О., 2016. Веб-ресурси Інституту славістики: здобутки та перспективи розвитку. Каменяр, Вересень, с.10.

    Shpyk, I. and Fayda, O., 2016. The Web Resources of the Institute of Slavic Studies: Achievements and Prospects for Development. Kameniar, September, p.10. (In Ukrainian)

    Дисертація:

    Шпик, І. Є., 2009. Болгарсько-українські релігійно-культурні зв’язки (остання чверть ХIV–перша половина ХVI ст.). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, Україна.

    Shpyk, I. Ye., 2009. Bulgarian-Ukrainian religious-cultural relations (the last quarter of the ХIVth–the first half of the ХVIth c.). PhD Thesis. Ivan Franko National University of Lviv. (In Ukrainian)

    Автореферат дисертації:

    Шпик, І. Є., 2009. Болгарсько-українські релігійно-культурні зв’язки (остання чверть ХIV–перша половина ХVI ст.). Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, Україна.

    Shpyk, I. Ye., 2009. Bulgarian-Ukrainian religious-cultural relations (the last quarter of the ХIVth–the first half of the ХVIth c.). Abstract of PhD dissertation. Ivan Franko National University of Lviv. Lviv, Ukraine. (In Ukrainian)

    Матеріали конференцій:

    Лучук, І., 1997. Слов’янський світ і поезія слов’ян. В: В., Чорній, ред. Славістичні студії. Матеріали V Міжнародного славістичного колоквіуму. Львів, Україна, 14–16 травня 1997. Львів: Наукове товариство ім. Шевченка.

    Luchuk, I., 1997. Slavic world and poetry of Slavs. In: V., Chorniy,  ed., Slavonic studios. Materials of the 5th International Slavonic Colloquium. Lviv, Ukraine, May 14–16, 1997. Lviv: Shevchenko Scientific Society.

    Неопубліковані джерела:

    Державний архів Львівської області, [неопубліковане джерело] Ф. Р.–119 (11, 2), арк.1–3.

    State Archives of Lviv Region, [unpublished sourse] F. R.–119 (11, 2), pp.1–3. (In Ukrainian)

    Псалтир, 1436. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, [рукопис] Ф. 301, од. зб. № 9л.

    Енциклопедії:

    Кеsner, R.P., 2002. Memory neurobiology. In: V. S., Ramachandran, ed. Encyclopedia of the human brain. Vol. 2. San Diego: Academic Press, pp.783–796.

    Слов’яни, 2018. Вікіпедія. Вільна енциклопедія. [online] Фундація Вікімедіа. Доступно: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8 [Дата звернення: 19 вересня 2018]

    Ivanov, V. and Browne, W., 2018. Slavic languages. Encyclopеdia Britannica [online]. London: Encyclopædia Britannica (UK). Avialable at: https://www.britannica.com/topic/Slavic-languages [Accessed 19 september 2018] (In Ukrainian)

    Словники:

    Shorter Oxford English dictionary, 2007. Vol. 2. 6th ed. Oxford: Oxford University Press.

    Dictionary of medical terms, 2005. 4 th ed. London: A & C Black.

     Гринчишин, Д. та Чікало, М. ред., 2010. Словник української мови ХVІ–першої половини ХVІІ ст. Том 15. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

    Переклади джерел, наукових праць та літературних творів:

    Homer, 1997. The Iliad. Translated by J. Davies. Introduction and notes by D. Wright. London: Dover Publications.

    Огнєнович, В., 2017. Мілева Айнштайн. Переклад з сербської А. Татаренко. Львів: Видавництво Анетти Антоненко.

    Ohnyenovych, V., 2017. Mileva Aynshtayn. Translated from Serbian by A. Tatarenko. Lviv: Published Anetta Antonenko. (In Ukrainian)

    Електронна книга:

    Зафиров, Д. и Александров, Е., ред., 2007. История на Българите. Том 5: Военна история на българите от древноста до наши дни. [e-книга] София: Книгоиздателска къща “Труд”, Издателство “Знание” ЕООД. Доступно: https://books.google.com.ua/books?id=HDQn3tJkyUcC&pg=PA3&hl=ru&source=gbs_selected_pages&cad=2#v=onepage&q&f=false [Дата звернення: 19 вересня 2018]

    Pdf документ:

    Інститут славістики, 2018. Програма XXVI Міжнародного славістичного колоквіуму (Львів, 17–18 травня 2018 р.). [pdf] Львів: Львівський національний університет. Доступно: http://institutes.lnu.edu.ua/slavonic-studies/wp-content/uploads/sites/6/2018/05/prg26.pdf [Дата звернення: 19 вересня 2018]

    Публікація на веб-сайті:

    Пројекат Растко, 2018. Успех српске енциклопедистике. Википедија на српском објавила стохиљадити чланак. [онлайн] Пројекат Растко. Доступно: http://www.rastko.rs/#[Дата звернення: 19 вересня 2018]

    Фотографії:

    Шпик, І., 2009. XVIII Міжнародний славістичний колоквіум (Львів, 14–16 травня 2009 р.). [фотографія] (Архів Інституту славістики ЛНУ імені Івана Франка).

    Томичів Псалтир, XIV. Пророк Мойсей веде євреїв через пустиню. Аркуш із заставкою та ініціалом В [зображення онлайн] Доступно: http://www.icon-art.info/masterpiece.php?lng=ru&mst_id=5069 [Дата звернення: 19 вересня 2018]

  3.     Обов’язковою складовою статті є АВТОРСЬКИЙ РЕФЕРАТ англійською мовою. Він повинен адекватно відображати текст статті, її структуру та логіку дослідження; відтворювати співвідношення її структурних частин, не перебільшувати і не применшувати значення результатів праці. Стиль викладу матеріалу має бути лаконічним, послідовним та зрозумілим. У рефераті необхідно використовувати лише властиві англомовним науковим текстам синтаксичні конструкції, терміни, скорочення та умовні позначення.

    Обсяг – 250–300 слів (1800 символів).

    Структурні частини реферату:

    1. Назва статті.
    2. Ім’я та прізвище автора.
    3. Кафедра, навчальний заклад, наукова установа.
    4. Електронна адреса.
    5. Background (постановка проблеми).
    6. Purpose (мета).
    7. Results (результати дослідження).
    8. Key words (ключові слова).


    Приклад:

    ANTHOLOGIES OF ‘YOUNG’ PROSE AS A REFLECTION

    OF THE POETICS OF NEW GENERATIONS OF SERBIAN LITERATURE

    IN THE EARLY XXI CENTURY

     

    Alla TATARENKO

    Ilarion Sventsitskyi Department of Slavonic Philology

    Ivan Franko National University in Lviv

    kafslov@gmail.com


    Abstract

        Background: The problem of generation poetics is a topical matter in today’s Slavonic literary research. This is testified by the increasing attention of Ukrainian and foreign theoreticians to this topic, as they contribute to the study of literary generations by applying contemporary Slavonic literatures for comparative procedures.

         Purpose: The purpose of the analysis is the investigation of the latest trends in contemporary Serbian prose on the basis of the anthologies of the so-called "young authors" (a temporary label, which is usually used when a new generation of writers enters the literary scene, and it is not associated with specific poetics but strives to revise the existing poetics). Generation poetics in contemporary Serbian literature has rarely been the subject of a special study, and it is especially topical for investigating of the Serbian prose of the early XXI century, which is still waiting for a theoretical, historical and literary interpretation.

        Results: In this paper, the anthologies of Serbian “young prose” published in the 2000s are treated as landmarks of generation poetics which correlates with the context of previous generations of Serbian literature.

    Identifying the poetical axis “modernism – protopostmodernism – postmodernism – postpostmodernism” enables us to discover changes in the principles of shaping generation groups – from the poetical features (in the era of modernism and postmodernism) to the ethical and political ones (in the postpostmodernist era). The studies of generation poetics in the Serbian literature of the XX–XXI centuries help specify the parameters of the functioning and development of Serbian prosaic models.

        Key words: literary generation, poetics, postpostmodernism, Serbian literature, XXI century literature.

 

Положення про авторські права

    Необхідною умовою прийняття статті до друку в науковому збірнику “Проблеми слов’янознавства” є підписання автором угоди про авторські права. Цим документом він підтверджує, що його матеріал ніде не публікувався раніше і не перебуває на розгляді в інших редколегіях і, що важливо, не порушує нічиїх авторських прав. Крім того, автор на безоплатній основі передає редколегії права на публікацію його матеріалу як у друкованому, так і в електронному вигляді, зокрема на сайтах Львівського національного університету імені Івана Франка й інших вітчизняних та закордонних базах даних тощо. За автором зберігається право без дозволу редколегії використовувати свою публікацію у власних потребах за умови посилання на “Проблеми слов’янознавства”

 

Положення про конфіденційність

Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.