“THERE IS NO NEW RUSSIA”:СЕМІОТИКА І ВІЙНАВ БРИТАНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ І КУЛЬТУРІХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Анотація

У межах семіотики як метанауки правомірним є виділення семіотики війни, що вивчає генезис
і перебіг війн як знакових систем та їхній вплив на світовий порядок. Мета статті – розглянути знаки
війни та агресії, які продукує Росія, крізь призму сприйняття літераторів-носіїв західного світогляду.
В історії британської літератури тема війни є однією з провідних і охоплює безліч міждержавних,
міжусобних, релігійних, колоніальних, регіональних і світових війн. Предметом цієї розвідки є образ
Російської імперії/Радянського Союзу/Російської Федерації як джерела і носія імперіалізму та агресії,
який сформувався в британській літературі ХХ – початку ХХІ століття. Об’єктом дослідження обрано
твори різних жанрів і різних періодів – есей Дж. Конрада “Автократія і війна” (1905), Фултонську
промову В. Черчилля “Мускули миру” (1946) і документальний роман-пересторогу Р. Ширреффа
“Війна з Росією” (2016). Доведено, що в проаналізованих творах конотативні смисли концепту Росія
є переважно негативними, їхнім ядром є небезпека і війна.
Ключові слова: семіотика війни, війна, знаки війни, знак V, Росія, Російська імперія, Радянський
Союз, Російська Федерація, Джозеф Конрад, “Автократія і війна”, Вінстон Черчилль, “Мускули миру”,
Річард Ширрефф, “Війна з Росією”.