Способи номінації диких тварин у німецьких пареміях

Анотація

У статті розглянуто способи номінації диких тварин у німецьких пареміях. Паремію визначено
крізь призму малої форми народної поетичної творчості – прислів’я та приказку, що узагальнює
історію, культуру, досвід, мудрість германсько-німецького етносу про тваринний світ. Методологічна
база пропонованого дослідження поєднує загальнонаукові і спеціально-наукові методи. Виявлено, що
поняттєво-термінологічний апарат корелює з домінуючою лінгвістичною парадигмою, національними
науковими традиціями і предметом вивчення: встановлено, що реєстр диких тварин більш розмаїтий,
ніж свійських: з’ясовано, що на спосіб номінації диких тварин впливають позамовні й мовні чинники.
Оцінено більшою мірою роль мовних чинників у творенні феномена, охарактеризовано як синкретичний, так і аналітичний способи творення зоонімів, запропоновано структурну класифікацію номінації
диких тварин, розглянуто, відповідно, моделі.
Ключові слова: дикі тварини, спосіб номінації, паремія, кореневі слова, похідні слова, складні
слова, складені слова.