МУЗИЧНА ЗВУЧНІСТЬ ЯК ПЕРФОРМАТИВНАВЛАСТИВІСТЬ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

Анотація

У межах теорії літературної інтермедіальності порушено проблему засобів відтворення в
літературному тексті музичної звучності. Предметом дослідження є структурна перформативність
тексту, за допомогою якої досягається інсценування в ньому виконання музичних творів. Мовиться
про особливі текстові стратегії, які сприяють осягненню музики в літературному творі через специфіку
звучання, а не через музичний текст, тобто семантизацію музичного твору. З огляду на це, окреслено
поняття перформативного письма, здатного презентувати свою медійність, демонструючи те, про
що воно говорить, і тим самим виходячи за межі пропозиційних змістів. Для цього використано ідеї
німецької медіазнавчині Сибілле Кремер і теоретика літературознавчої інтермедіальності Уве Вірта.
Проаналізовано повість сучасного німецького письменника Фрідріха Крістіана Деліуса “Майбутнє
красиˮ (“Die Zukunft der Schönheitˮ von Freidrich Christian Delius, 2018 р.). З’ясовано, в який спосіб
письменник конструює фрі-джазовий текст-концерт, досягаючи оптимальної музичної звучності.
Ключові слова: інтермедіальність, перформативність тексту, музична звучність, фрі-джаз, Фрідріх
Крістіан Деліус.