СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІДЕМІНУТИВІВ У ГРИГОРІЯ ТУРСЬКОГО

Анотація

Демінутиви у Григорія Турського мають різну предметну співвідносність, і їх можна
поділити на такі лексико-семантичні групи: назви осіб, назви тварин, назви частин тіла,
назви житла, назви посуду, меблів та інших предметів домашнього вжитку, назви одягу,
прикрас, назви рослин і насаджень, назви дворових будівель, назви культових будівель і
деякі інші. Серед цієї лексики немає слів з абстрактним значенням, що свідчить не так про
народність мови Григорія Турського, як про її простоту і безпосередність.
Демінутиви у Григорія Турського, незважаючи на їхню чисельність, не мають яскравого
стилістичного забарвлення. Багато з них, позбавлені експресивно-емоційних відтінків,
десемантизувалися, втратили значення об’єктивної зменшеності, і виступають лише як
синоніми непохідних слів. Це – власне вже не демінутиви, і їхня приналежність до визначеного
класу слів визначається лише наявністю певних словотвірних зв’язків.
Ключові слова: Григорій Турський, словникова одиниця, частотність, продуктивність,
демінутив, демінутивний суфікс, міноративність, стилістичне забарвлення, дериват, сема,
неологізм, лексико-семантичні групи, книжна латина, народна латина.