ОБРАЗ „СЕЛО” ЯК КОНСТАНТА МОВНОЇ ПРОСТОРОВОЇ КАРТИНИ СВІТУ В СУЧАСНОМУ ПОЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Лідія Прокопович

Анотація


У результаті проведеного дослідження встановлено, що поетичні номінації на позначення образу села займають одне із чільних місць у словнику мови поезії, зокрема на її хронологічному зрізі другої половини ХХ століття.
У мові аналізованої поезії номінації, які репрезентують мовну картину соціокультурного простору, позначені ускладненістю текстової семантики, яку модифікують характерні епітетні, метафоричні, перифрастичні сполучення, а також тип ускладненого етномаркованого асоціативно-образного мовомислення. У зв’язку з цим розглянуті номінації функціонують не лише як компоненти пейзажного дискурсу, зображальної поетичної моделі, а й виступають складниками концептуальної моделі світу.
Ключові слова: епітет, метафора, семантика, персоніфікація, константа, дискурс, асоціація, чорнобильський простір, культурно - історична традиція, лексико - семантичні відношення.


Повний текст:

PDF


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vpl.2017.64.9716

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.