Деякі міфологічні образи й мотиви поезії Богдана-Ігоря Антонича

Віра БІЛИК

Анотація


Богдан-Ігор Антонич – надзвичайно цікава особистість, барвисте скельце у віт­ра­жі укра­їнської літератури. Проміння У. Уїтмена, Е. Верхарна, Р. Тагора і Р.М. Рільке,  П. Ти­чини, зливаючись воєдино з прадавнім струменем народ­ної твор­чості, зало­млю­ва­лося у цьому скельці, відбиваючись на папері примхли­вим візерунком віршів. Творчість Б.-І. Антонича, просякнута духом української пра­дав­ньої культури, глибоко національна, незважаючи на всю її модерність і незвичність як на 30-ті роки XX століття, так і на 90-ті. Сам Антонич зазначав, що справді національний митець не бере гото­вих схем, сюже­тів чи оформлення творів з фольклору. "Митець є тоді на­ціо­наль­­ним, коли при­знає свою при­на­леж­ність до даної нації та відчуває співзвучність своєї психіки із збір­ною психікою свого народу. Якщо це відчування справді щире, воно напев­но знайде вис­лів – навіть ми­мохіть –  у творах митця".

Повний текст:

PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.