Покажчик мотивем і мотивів української повстанської пісенності: (тип “мотиви – дії/ситуації”)

Соломія МАЗУР

Анотація


Мотивний покажчик є одним із сучасних способів осмислення змісту фольклорної традиції. Науковці різних країн світу, в тому числі й українські, вже більше століття вико­ристовують фольклорні покажчики різних типів (сюжетні, мотивні, ключових слів, худож­ніх засобів тощо) як надійний і необхідний інструмент дослідження фольклору. Покажчи­ки не лише полегшують пошукову роботу дослідника (з чого власне і почалася їх актуалі­зація у фольклористиці; згадаймо, до прикладу, першу таку працю світового визнання – “Покажчик казкових типів” Анті Аарне, 1910), а й дають змогу оприявнювати й система­тизувати різнопланові ознаки, атрибути, особливості фольклорних творів – що робить їх цінним й цілком самодостатнім науковим дослідженням.

“Покажчик мотивем і мотивів української повстанської пісенності” – частина дисерта­ційного проекту Соломії Мазур, націленого на аналіз мотивного фонду українських повс­танських пісень. У покажчику зроблено спробу систематизувати зміст фольклорних повс­танських пісень на основі мотиву як “найпростішої оповідної одиниці для вибудови сюже­ту фольклорного чи літературного твору” (Роман Кирчів). Питання про те, як назвати най­меншу неподільну одиницю змісту у творі, яка її структура, види, принципи групування тощо – дискусійне для сучасної фольклористики, однак сподіваємося, що наш покажчик буде корисним для прихильників різних теорій. При його створенні було обрано методо­логічний підхід, застосований у “Покажчику мотифем і мотивів української соціально-побутової лірики” Оксани Кузьменко (2013), в основу якого покладено поділ мотивів на п’ять типів: 1) мотиви–дії/ситуації; 2) мотиви – психологічного стану персонажа; 3) моти­ви–описи; 4) мотиви–характеристики; 5) мотиви – мовлення (типологізація Боріса Путіло­ва, додано “мотиви – психологічного стану”). Мотиви подано у вигляді таблиці із такими класифікаційними й інформаційно-ілюстративними компонентами (заданими у колонках таблиці): 1) мотивема (тема), 2) власне мотив, 3) аломотив (варіант мотиву), 4) назва пісні (у якій мотив зреалізовано) та 5) фрагмент тексту, з якого безпосередньо виокремлено мотив. Мотивеми та власне мотиви нумеруємо, при цьому наголошуємо, що нумерація на­шого покажчика не ідентична із покажчиком Оксани Кузьменко, оскільки в аналізованих пісенних пластах лише частина мотивем та мотивів збігається.

Джерельною базою для створення “Покажчика мотивем і мотивів повстанської пісен­ності” є тексти повстанських пісень зі збірника “Пісні УПА” (Торонто, 1996), який поба­чив світ у 25 томі серії “Літопис Української повстанської армії”. Пісні зібрав й упорядку­вав український композитор і диригент Зеновій Лавришин (м. Торонто, Канада). У процесі роботи над збірником упорядник охопив широкий спектр різних за формою і хронологією джерел, намагався у міру можливостей дотримуватися спеціальних наукових вимог щодо упорядкування текстів, прагнучи подати репрезентативне зібрання традиції. Містячи 672 твори (604 нумеровані і 68 ненумерованих творів і фрагментів у додатках), збірник “Пісні УПА” на сьогоднішній день є найповнішим зібранням повстанської пісенності і за від­сутності академічного корпусу повстанського фольклору приречений слугувати основною джерельною базою для наукових студій повстанської проблематики. Для дослідження мо­тивного фонду повстанської пісенності зі збірника було відібрано 319 творів.

У пропонованому “Покажчику мотивем і мотивів повстанської пісенності” представ­лено мотиви типу “дії/ситуації”. У процесі аналізу відібраних 319 повстанських пісень бу­ло виокремлено 159 мотивів, які згруповано у 38 мотивем:

 

 

 

1.1. Народження;

1.2. Постання;

1.3. Плекання;

1.4. Приготування до виїзду;

1.5. Вирушання;

1.6. Виряджання;

1.7. Прощання;

1.8. Вербування;

1.9. Молитва;

1.10. Відпочинок;

1.11. Взаємовідносини

         героя з дівчиною;

1.12. Вишкіл;

1.13. Співи;

1.14. Планування;

1.15. Вартування;

1.16. Святкування;

1.17. Благословення;

1.18. Царювання;

1.19. Ходіння в село;

1.20. Переховування;

1.21. Боротьба;

1.22. Помста;

1.23. Військовий похід;

1.24. Бій;

1.25. Зрада;

1.26. Поранення;

1.27. Смерть;

1.28. Похорон;

1.29. Вшанування

         загиблого

         товариша;

1.30. Воскресіння;

1.31. Вістка;

1.32. Передача;

1.33. Повернення;

1.34. Вітання;

1.35. Зустрічання;

1.36. Визволення;

1.37. Ворожий напад;

1.38. Злодіяння ворога.

 

 

 

Робота над “Покажчиком мотивем і мотивів повстанської пісенності” триває з 2013 року і щораз більше утверджує у доцільності й перспективності обраної методології. Най­перше, ми отримуємо реальну (і доказову) змістову палітру повстанської пісенності у її конкретній мотивній реалізації (зокрема частотність мотивів одразу унаочнює, які теми насправді домінують і є пріоритетними для цього фольклорного пласту, що дає змогу уникати заангажованості, упередженості чи вибірковості в науковому аналізі тематики). По-друге, сконсолідований, системний рух і співпраця у створенні подібних мотивних по­кажчиків (рухаючись від одного фольклорного жанру чи пласту до іншого) у перспективі наблизить нас до заповітної мрії фольклористики – подати “загальний огляд мотивів, що обіймав би усі галузі української словесності”, і в такий спосіб відповісти на запитання, “що уявляє собою українська словесність, який її зміст, який обсяг, які стичні точки з словесністю інших народів” (Філарет Колесса, 1936 рік).

Ключові слова: українська повстанська пісенність, мотивема, мотив, аломотив, мотив­ний покажчик.

Повний текст:

PDF


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vpl.2017.66.7543

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.