ЛАТИНСЬКІ БІБЛІЄАНТРОПОНІМИ У СТРУКТУРІ НОВОЗАВІТНОГО ТЕКСТУ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКИХ НОВОЧАСНИХ ПЕРЕКЛАДІВ СВЯТОГО ПИСЬМА)

Анотація

Сукупність антропонімів у межах біблійного тексту формує цілісну систему, у якій
найменування чітко диференціюються за мовою-джерелом. Окрему групу з-поміж
біблієантропонімів утворюють латинські власні назви людей. Давньоримський іменник є
специфічним і має низку особливостей, що дають змогу упізнати і виокремити його серед
розмаїття антропонімних формул Новозавітного канону. У структурі біблійного тексту
латинські імена представлені фрагментарно і неповно. Однак це не заважає
інтерпретувати їх як важливий компонент ономастичного простору новозавітного тексту,
який, з одного боку, утворює окрему специфічну ономастичну площину, а з іншого –
увиразнює багатство біблійного антропонімікону.
Ключові слова: біблійні антропоніми, латинські антропоніми, антична
(давньоримська) система найменувань, преномен, номен, когномен, агномен.