KОНЦЕПЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ВУКА КАРАДЖИЧА І СУЧАСНА ЛІНГВАЛЬНА СИТУАЦІЯ В ПІВДЕННОСЛОВ’ЯНСЬКОМУ РЕГІОНІ

Анотація

Літературна мова становить якісно новий ступінь розвитку культури народу.
Створення літературної мови сербів на народно-розмовній основі на початку ХІХ ст.
було сміливим починанням, результати якого відразу передбачити було важко. В. Ка-
раджич пережив еволюцію власних поглядів, і вони змінювалися від його першого
публічного виступу в пресі 1814 р. протягом усього часу його діяльності з рефор-
мування сербської мови. Діяльність В. Караджича призвела до певного розриву з по-
передніми традиціями розвитку мови сербів. Його реформа, яку підтримував В. Ко-
пітар, мала своєю метою обмеження східнослов’янських впливів на Сербію. Зразком
для мови сербів В. Караджич обрав діалект, який був далеким від їх мовно-літе-
ратурної традиції. Свого часу він виявив себе майстерним кодифікатором, який зумів
у надзвичайно складній ситуації закласти основи літературної мови, яка на певний
час стала спільною для кількох південнослов’янських народів.
Ключові слова: Вук Караджич, лінгвальна ситуація, південнослов’янський ре-
гіон, літературна мова.