ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПОРТРЕТ АВТОХТОННИХ УКРАЇНСЬКИХ АСТІОНІМІВ

Анотація

Окреслено лінгвокультурологічні портрети сучасних астіонімів України, утворених за допомогою архаїчного суфікса *-jь від власних особових слов’янських композитних імен. Доведено прадавню українськість назв таких міських поселень. Розглянуто ядерну, ближню периферійну та дальню периферійну зони інтерпретації сучасних астіонімів: первісних посесивів на *-jь, утворених від композитних імен, засвідчених у відомих слов’янських ономастиконах, в історичних джерелах або спеціальних працях (Богуслав, Борислав, Володимир-Волинський, Добромиль, Житомир, Ізяслав, Переяслав-Хмельницький, Самбір) та архаїчних дериватів на *-jь, змотивованих реконструйованими іменеми-композитами (Дрогобич, Збараж, Радомишль, Чорнобиль).
Ключові слова: астіонім, ядерна зона, ближня периферія, дальня периферія, ойконімотвірна модель, ім’я-композит.