ФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ У СВІТЛІ ТЕОРІЇ ГУМАНІСТИЧНОЇ ОСВІТИ ШПРАНГЕРА

Paweł Zieliński

Анотація


У статті представлено особливості та переваги теорії гуманістичної освіти Е. Шпранґера в контексті формування освітнього простору вищої педагогічної освіти та потреб глобального освітнього простору. Гуманістична спрямованість підготовки педагогічних кадрів передбачає знання основ телеології та технології гуманістичної освіти, що більш детально представлено на прикладі теорії освіти для людини Едуарда Шпранґера.

Визначено, що у своїй теорії освіти Е. Шпранґер передусім наголошував на актуальності проблеми варварських воєн і геноциду, а найвищою цінністю виховання вважав людяність. Тому основними принципами теорії виховання Шпрангера є совість, відповідальність і любов. Його теорія освіти для людства містить низку фундаментальних ідей і положень, які особливо актуальні сьогодні, коли людська цивілізація переживає багатогранну кризу. Ця криза може призвести до краху цивілізації і значною мірою знищити життя на Землі.

На думку Е. Шпранґера, авторитарне виховання перешкоджає розвитку людства, спричиняє до посилення егоїзму, владолюбства, негуманної поведінки та варварства. Авторитарні держави, особливо тоталітарні, втручаються у процес розвитку молоді, нав’язуючи свою ідеологію у вихованні і продукуючи слухняних маріонеток – бездумних виконавців наказів аморальних лідерів.

На основі герменевтичного та компаративного підходів було здійснено пошук відповідей щодо виявлення властивостей і цінностей необхідних для використання в освітньому просторі педагогічного університету, а також існуючих взаємозв’язків з іншими педагогічними напрямами, теоріями і течіями. Отримані результати включають не лише теоретичну реконструкцію теорії виховання Шпранґера, але й методи її практичної реалізації в освітньому процесі. Вони спрямовані на виховання доброї моральної людини, яка працює заради миру у світі, людини, яка живе в гармонії та рівновазі з навколишнім середовищем.

Ключові слова: гуманістична педагогіка, Едуард Шпранґер, людяність, педагогічна освіта, демократичні та гуманістичні цінності.


Повний текст:

PDF (English)

Посилання


  1. Adorno, Theodor W. (1978). Wychowanie po Oświęcimiu. Znak, 285, 353–366.
  2. Bollnow, O.F. (1968). Existenzphilosophie und Padagogik: Versuch uber unstetige Formen der Erziehung. Stuttgard-Berlin-Koln-Mainz: W. Kohlhammer Verlag.
  3. Bybluk, M. (2007). Tołstoj Lew Nikołajewicz. In: Encyklopedia pedagogiczna XXI wieku, volume 6: Su–U, ed. T. Pilch. Warszawa: Wydawnictwo Akademickie „Żak”.
  4. Croner, E. (1936). Główne kierunki współczesnej pedagogiki. Pedagogika i psychologja humanistyczna. Edward Spranger. Lwów: Skład Główny w Księgarni „Książka” A. Mazzucato, Lwów, Czarneckiego 12.
  5. Czerny, J. (1998). Zarys pedagogiki aksjologicznej. Katowice: Wydawca „Śląsk”.
  6. Górniewicz, J. (1996). Teoria wychowania (Wybrane problemy), second edition, corrected and amended, Toruń – Olsztyn: Studium Kształcenia Ustawicznego „Glob”.
  7. Nowak, M. (1993). Metoda hermeneutyczna w pedagogice. Roczniki Nauk Społecznych, 21, 2, 49–58.
  8. Pasterniak, W. (2001). Rozjaśnić egzystencję: o dylematach i rozdrożach edukacji. Poznań: Wydawnictwo Naukowe Polskiego Towarzystwa Pedagogicznego, Oddział w Poznaniu.
  9. Petzold, Hilarion G.; Orth, Ilse. (2021). Green Meditation und Oikeiosis: Wege zu ökologischem Selbstverstehen und Naturbezug, zu „ökophiler Lebenspraxis“ und aktiver „ökologischer Kultur. Hückeswagen: https://www.fpi-publikation.de/downloads/?doc=petzold-orth-2021a-green-meditation-oekologisches-selbstverstehen-oikeiosis-oekophile-lebenspraxis.pdf.
  10. Spranger, E. (1964). Pädagogische Perspektiven. Beiträge zu Erziehungsfragen der Gegenwart, eighth edition. Heidelberg: Quelle & Meyer.
  11. Szyszko-Bohusz, A. (1993). Relaksacja w procesie kształcenia i wychowania. In: Terapia pedagogiczna, 2nd ed., ed. J. Włodek-Chronowska, Kraków: Nakładem Uniwersytetu Jagiellońskiego.
  12. Śliwerski, B. (2003). Badania porównawcze teorii wychowania. In: Pedagogika, vol. 2, eds. Z. Kwieciński, B. Śliwerski, Warszawa: WN PWN.
  13. Tchorzewski, A. M. de. (2007). Teoria wychowania. In: Encyklopedia pedagogiczna XXI wieku, volume 6: Su–U, ed. T. Pilch. Warszawa Wydawnictwo Akademickie „Żak”.
  14. Teo, Thomas. (2003). Wilhelm Dilthey (1833–1911) and Eduard Spranger (1882–1963) on the Developing Person. The Humanistic Psychologist, 1, 75–94.
  15. Wojnar, I. (2000). Humanistyczne intencje edukacji, Warszawa: Wydawnictwo Akademickie „Żak”.
  16. Zieliński, P. (2018), Aksjologia wychowania daojiao. Pedagogika, 27, 2, 35–47.
  17. Zieliński, P. (2021), Aspekty pedagogiczne Sutry Lotosu. Częstochowa: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Humanistyczno-Przyrodniczego im. Jana Długosza w Częstochowie.
  18. Zieliński, P. (2022). Koncepcja edukacji Abrahama Maslowa. Studia z Teorii Wychowania, 4 (41), 53–64.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vpe.2024.40.12231

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.