ЛЮДИНООРІЄНТОВАНІСТЬ ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ В СИСТЕМІ НАУКОВИХ ПОГЛЯДІВ ДІЯЧІВ ОСТРОЗЬКОГО КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОГО ЦЕНТРУ (КІНЕЦЬ XVI – ПОЧАТОК XVII СТ.)

Анотація

Простежено становлення філософсько-теологічного знання в Острозькому культурно-освітнього центрі в період кінця XVI – початку XVII ст. Філософсько-теологічні знання формувалися в рамках ренесансних і реформаційних ідей, що були домінуючими в освітньо-культурному просторі України у зазначений період і своєю чергою впливали на формування концептуальних світоглядних орієнтирів зазначеної та наступної часових епох. Головну увагу приділено філософсько-теологічним вченням, які розробляли представники реформаційного напряму: Василь Суразький, Герасим Смотрицький, Клірик Острозький та ін. Згадані діячі у своїх творах концентрували увагу на питаннях про суть та роль філософського знання в системі тогочасної освіти, розробляли людиноорієнтовані світоглядні питання по лінії людина–Бог–Всесвіт як відповідь на непрості суспільно-історичні умови перебування етнічних українських земель у складі чужих держав і підпорядкування чужим ідеологіям. У дусі давньоруських традицій острозькі діячі реформаційного напряму вважали філософію мудрістю, завданням якої є розшифровувати і витлумачувати зміст книг Біблії, настанов патристичної літератури та її адептів з метою обстоювання і захисту істин, висловлених у православному віровченні. Зроблено висновок, що, незважаючи на те, що лінія, яку представляли діячі реформаційного крила ОКОЦ, характеризується з точки зору історичної ретроспективи як традиціоналістська і консервативна, комплекс ідей та концепутальних засад стосовно людини, її місця у житті, світоглядних орієнтирів становлять вагому сторінку в історії цього навчального закладу зокрема та української освіти і культури загалом.

Ключові слова: Острозький культурно-освітній центр, реформаційні ідеї, філософсько-теологічна освіта, людина, світ, національна ідентичність.