РОЛЬ РОДИННОГО ВИХОВАННЯ У ФОРМУВАННІ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ ЯК ЧИННИКА ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ ПІШОХОДІВ

Анотація

Однією з основних причин високого рівня дорожньо-транспортної аварійності в Україні є низький рівень дисципліни таких учасників дорожнього руху, як пішоходи. Деколи їхня поведінка свідчить про недбале ставлення до елементарних правил дорожнього руху і, як не прикро, найчастіше це можна простежувати серед молодих людей. Їхня легковажність та необережність як на вулицях, так і на дорогах призводять до трагічних наслідків. Серед двох типів небезпек, які призводять до дорожньо-транспортних подій, саме поведінкові небезпеки зумовлені культурою дорожнього руху, яка формується у певному соціальному середовищі. Формування належного рівня культури учасників дорожнього руху потребує створення умов у сім’ї, закладі освіти, трудовому колективі, а також відповідної соціально-економічної політики держави щодо його позитивного ефекту на безпеку на вулицях та дорогах. Опитування студентів свідчить, що менше половини опитаних (40 %) усвідомлює свою особисту відповідальність за власну безпеку. Встановлений невисокий рівень усвідомлення пішоходами особистої відповідальності за власну безпеку потребує змін у формуванні загальної культури безпеки і, відповідно, культури безпеки дорожнього руху. Тому важливим є спонукати молодих людей до підвищення відповідальності за власні дії у питаннях безпеки і роль родинного виховання тут має безпосередній вплив на формування культури безпеки дорожнього руху. Головний акцент у вихованні сучасних дітей має бути зроблений на спонуканні до відповідальності за власні дії у будь-якій діяльності, найголовніше – у питаннях безпеки, зокрема власним прикладом батьків, їхньою послідовністю у системі повчання–вимоги до дитини–власні дії.

Ключові слова: пішохідний перехід, пішохід, культура безпеки дорожнього руху, родинне виховання, дорожнього-транспортна пригода, відповідальність.