СУСПІЛЬНО-ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ В ПЕРІОД КІНЦЯ XVI – ПОЧАТКУ XVII СТ.

Анотація

Охарактеризовано суспільно-історичні умови, в яких відбувалося становленя і формування української школи в період XVI – початку XVII ст. Зосереджено увагу на західноєвропейському Відродженні та Реформації, простежено впливи цих епох на формування української освітньої моделі в окреслений часовий період. Важливим історичним чинником, що обумовив входження етнічно українських територій у європейський контекст, була Люблінська унія 1569 р. Унаслідок унії більшість українських земель опинилась у складі Речі Посполитої, тим самим підпали під силу дії західної культури. Українська освітa на початкових етапах окресленого періоду не володіла відповідними засобами, які б надавали змогу вести рівноправний діалог з опонентом, інтелектуальна культура якого впродовж століть удосконалювалася у колегіумах та університетах. Вітчизняна освіта володіла засобами, успадкованими від попередньої греко-візантійської традиції, які відіграли позитивну роль транслятора попереднього освітнього і наукового досвіду в межах ХІ–ХV ст., однак на початку XVI ст. були недостатніми і не відповідали актуальному часовому періоду. У зазначений час перед українською педагогікою чи не вперше гостро постало завдання організації власної національної школи, опертої на попередній історично-культурний досвід, і водночас такої, яка б відповідала суспільним запитам і кращим європейським зразкам. Саме у хронологічних межах кінця XVI – початку XVII ст. відбувається становлення вітчизняної школи як інституту й утверджується суспільний запит на цей інститут. Зроблено висновок, що українською педагогікою через переломлення крізь слов’янську культурну традицію та певною тривалістю у часі був обраний шлях розвитку, який відповідав існуючим суспільним запитам – шлях синтезу двох основних типів тогочасних культур – латинської та греко-слов’янської. Цей синтез втілювався в організацію і практику навчальних закладів, що розгорнули свою діяльність на українських землях у XVI–XVII, а далі – у XVIII ст. У такий спосіб було визначено вектор розвитку вітчизняної освіти у наступну часову епоху.

Ключові слова: суспільно-історичні умови, український культурно-освітній простір, греко-слов’янська освітня традиція, західноєвропейська освітня модель, навчальні заклади, школа, освіта, культура.