ЗАЛУЧЕННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ КОМУНІКАЦІЇ ДО ЗАНЯТЬ У СПОРТИВНИХ СЕКЦІЯХ

Анотація

Кількість дітей з порушенням розвитку щороку збільшується, і абсолютно кожна дитина потребує висококваліфікованої психолого-педагогічної допомоги та середовища, яке сприяло б активному розвитку соціальних навичок та комунікативних умінь. Порушення комунікативних навичок лежить у структурі такого порушення, як розлади аутистичного спектра. Діти з розладами аутистичного спектра бувають гіперактивні або гіпоактивні; незграбні або акуратні, водночас можуть бути повільні та за зміни середовища ця акуратність та плавність втрачається. Люблять усамітнення та гру наодинці, дітям важко імітувати моторні дії, розуміти та правильно відображати емоції і це безпосередньо негативно впливає на соціалізацію та навчання в подальшому.

Діти з РАС, як і будь-які діти з нейротиповим розвитком дошкільного та шкільного віку, потребують фізичної активності. Адже фізичне навантаження покращує кровообіг, серцево-судинну систему, когнітивні здібності, обмін речовин, дихальну та опорно-рухову системи, знімає психоемоційне напруження. Сьогодні постає проблема у пошуках спортивної секції з обізнаними тренерами в спеціальній освіті. Діти з розладами аутистичного спектра потребують індивідуального підходу та розуміння з боку тренерів про їхні особливості в поведінкових проявах, сенсорній системі, комунікативних навичках, які можуть виникати під час заняття.

У нашому дослідженні розкрито питання залучення дітей з РАС до спортивних секцій та їхній вплив на психофізичний розвиток. Використано теоретичний аналіз поданої проблеми та емпіричне дослідження, а саме проведення опитування серед батьків дітей з РАС. Дослідження спрямовувалось на визначення виду спорту, до якого залучені діти з розладами аутистичного спектра; тривалості та віку дітей, що залучені до занять; труднощі, які виникають в процесі залучення до спортивних занять.

Ключові слова: розлади аутистичного спектра, психофізичний та психомоторний розвиток, спортивні секції.