ПРИНЦИП КОМПЛЕМЕНТАРНОСТІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДИСТАНЦІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Анотація

Відповідно до оновлення методологічного інструментарію науково-педагогічних досліджень, в умовах глобально-технологічних викликів та соціальних трансформацій актуалізовано необхідність застосування принципу комплементарності. Проаналізовано понятійні інтерпретації «комплементарності» як феномену, підходу, явища та сформовано авторське подання дефініції «принцип комплементарності» у педагогіці; виокремлено міждисциплінарні особливості; доведено актуальність у проєктуванні та функціонуванні інноваційних педагогічних систем; сформовано методологічний огляд протилежностей у взаємодоповнюючій взаємодії педагогічних явищ; визначено переваги педагогічних систем, які ґрунтуються на принципі комплементарності (стійкість, відкритість, динаміка та нелінійність розвитку, здатність до саморозвитку, адаптивність управління, конкурентність, індивідуальна неповторність); подано різновиди комплементарності у їхній функціональній взаємодії (підсилювана, флангова, збалансована).

Охарактеризовано результативні характеристики дистанційного навчання як результат комплементарних взаємовпливів (доступність, всеосяжність, паралелність, рівноправність, економічність). Доведено конструктивний вплив дистанційного навчання на педагогічну систему у структурних, функціональних та організаційних проявах.

Представлений аналіз професійної дистанційної підготовки вчителів початкової школи як інноваційної педагогічної системи, яка, відповідно до принципу комплементарності як системоутворювального чинника, є продуктивною за умови взаємообумовлених взаємозв’язків між тріадою «професійна підготовка–технології–ресурси» у вихідних категоріях «ідея–засіб–спосіб». Охарактеризовано суб’єктні особливості компонентів та можливості за умови комплементарної взаємодії.

Ключові слова: принцип комплементарності, професійна підготовка педагога початкової школи, дистанційне навчання, методологія, педагогічна система.