ПОРУШЕННЯ «РЕЖИМУ ТИШІ» ТА ПРАВО НА САМОЗАХИСТ ОСОБИ В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ В УКРАЇНІ (КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)

Анотація

Питання політичної ситуації на Сході України сьогодні є надзвичайно гострим, зважаючи на продовження ескалації «конфлікту», правовий режим антитерористичної операції, непідконтрольність визначених територій, які як з історико-географічного погляду, так і з поглядів міжнародного права та права національного, входять до складу території України.
Забезпечення прав і свобод людини, зокрема можливості реалізації права на само­захист осіб, які виконують військовий обов’язок в зоні АТО під час збройної агресії, є доволі дискусійним, – полеміка зумовлена повідомленням військового командування у серпні 2017 р. про ризик притягнення до кримінальної відповідальності за порушення «режиму тиші», незважаючи на відкритий вогонь та загрозу життю з іншої сторони барикад. Пору­шено питання пріоритету міжнародно-правових актів, що визначають фундаментальні права людини щодо забезпечення її життя, безпеки, а також відповідних положень націо­нального законодавства України над певними міжнародними домовленостями, що потенційно можуть зазіхати на такі цінності, як життя, здоров’я, безпека людини і громадянина.
Проаналізовано питання способу «обмеження» права на самозахист військово­службовців, механізм реалізації цього правообмеження та питання ймовірної кримінально-правової кваліфікації діянь, що полягають у захисті особи від протиправних посягань.