ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СЛУЖБОВІ ЗЛОВЖИВАННЯ ЗА КК УКРАЇНИ

Анотація

Досліджено проблеми диференціації кримінальної відповідальності за службові зловживання, критерії диференціації кримінальної відповідальності за службові зловживання після внесення змін до КК України у 2011 році законом № 3207-VI від 07.04.2011. Проаналізовано доцільність диференціації кримінальної відповідальності досліджуваної групи злочинів за критеріями, які вибрав українській законодавець. Такий аналіз проведено, враховуючи положення Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції та використовуючи метод системного тлумачення кримінального закону.
Методом узагальнення виділено найзагальніші та необхідні ознаки зловживання, які вчиняють службові особи та особи, що надають публічні послуги.
Зазначено, що за своєю природою зловживання службовим становищем службовою особою публічного права та зловживання повноваженнями службовою особою приватного права мають однакову правову природу, характер та ступінь суспільної небезпеки, тому, на нашу думку, за такі зловживання має бути встановлена однакова кримінальна відповідальність. Особи, які виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції і при цьому не є уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повинні нести відповідальність за зловживання повноваженнями, при цьому кримінальна відповідальність (санкція) для осіб, що виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції як у підприємствах, установах, організаціях державної та комунальної форми власності та й у підприємствах, установах, організаціях приватної форми власності має бути однакова.
Наголошено, що відповідальність за зловживання владою треба передбачити в іншій статті кримінального закону, оскільки зловживання владою має вищий рівень та ступінь суспільної небезпеки. Суб’єктами такого злочину є особи, які згідно зі ЗУ «Про запобігання» корупції є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Акцентовано увагу на тому, що законодавець правильно окремо встановив кримінальну відповідальність за зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги і така диференціація є обґрунтованою, адже ідеться про інший вид функцій.
У результаті дослідження автор підсумовує, що відповідальність службових осіб треба диференціювати за функціями, які вони виконують, відповідно доцільно окремо встановити кримінальну відповідальність за зловживання владою та окремо за зловживання повноваженнями службовою особою незалежно від виду юридичної особи.