СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО АДМІНІСТРАТИВНУ ПРОЦЕДУРУ: УКРАЇНСЬКА ПЕРСПЕКТИВА

Анотація

Доцільність систематизації різних галузей законодавства не є новою ідеєю в сучасній теорії права та у правових системах сучасності. Однак історія систематизації законодавства про адміністративну процедуру не налічує навіть сотні років, адже цей процес розпочався в Австрії у 1925 році. Не зважаючи на розроблений уже достатньо давно проект Закону про адміністративну процедуру (первинна назва – Адміністративно-процедурний кодекс) та кілька спроб його розгляду у Верховній Раді, в Україні до цього часу адміністративно-процедурне законодавство залишається несистематизованим і розпорошеним по численних законах і, що гірше – підзаконних нормативно-правових актах.
Останніми роками ідея систематизації законодавства про адміністративну процедуру отримала новий поштовх. З кожним роком усе нові держави як Європи, так і усього світу приймають загальні закони (кодекси) про адміністративну процедуру, а в правовій доктрині держав-членів Європейського Союзу активно обговорюють доцільність ухвалення законодавчого акта, в якому були б викладені єдині стандарти діяльності публічної адміністрації цього міждержавного утворення. З цією метою група провідних науковців, які представляли різні держави-члени ЄС, розробила Модельні правила про адміністративну процедуру Європейського Союзу.
Автори названих Модельних правил вказують, що лише «інноваційна кодифікація» законодавства про адміністративну процедуру відповідатиме сучасним потребам розвит­ку правової системи Європейського Союзу. Кодифікація вважатиметься інноваційною, якщо новим законом буде впроваджене єдине джерело існуючих принципів, котрі звичайно розпорошені в різних законах, правилах та судових прецендентах; цей закон може також модифікувати існуючі принципи та правила і, якщо необхідно, додавати нові. Метод інноваційної кодифікації дасть змогу усувати колізії в існуючих законах та заповнювати прогалини.
Проаналізовано запроваджені в різних країнах світу моделі кодифікації зако­нодавства про адміністративну процедуру, що характеризують обсяг його правового регулювання. Зокрема, висвітлено законодавчі підходи щодо форм (інструментів) діяльності публічної адміністрації, а також стадій та етапів адміністративної процедури, які регульовані кодифікаційними актами держав із тривалим досвідом імплементації цього законодавства. Акцентовано, що зміст законодавства про адміністративну проце­дуру має ґрунтуватися на загальновизнаних принципах верховенства права та доброго адміністрування, із наступною конкретизацією у відповідних субпринципах функціонуван­ня публічної адміністрації.
Підсумовуючи, новітні європейські розробки у галузі адміністративно-процедурного права можуть і мають бути використані при удосконаленні проекту Закону про адмі­ністративну процедуру, прийняття якого Верховна Рада України не повинна у черговий раз затягувати.