ЗАХИСТ ПРАВ НА ПРОМИСЛОВИЙ ЗРАЗОК

Анотація

Присвячено розгляду питання щодо форм, способів та порядку захисту прав інте­лектуальної власності на промисловий зразок. Проаналізовано особливості захисту прав на промислові зразки. В рамках цього дослідження, автором аргументовано те, що ініціювати захист прав інтелектуальної власності на промисловий зразок може і власник промислового зразка, яким є особа, котрій належать права на промисловий зразок унас­лідок факту його реєстрації (зареєстрований промисловий зразок) або внаслідок факту до­ведення його до загального відома; і суб’єкт, який набув виключні майнові права інте­лектуальної власності на підставі правочину, а також за згодою власника промислового зразка – особа, яка отримала ліцензію на такий промисловий зразок. Доведено, що захист прав інтелектуальної власності на промисловий зразок може бути і юрисдикційним, і неюрисдикційним, може відбуватись у позасудовому порядку, а також у судовому порядку. Встановлено, що Закон «Про охорону прав на промислові зразки» не передбачає обов’язку сторін щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору в цій категорії справ. Проте претензійний порядок вирішення спору, зазвичай, передує судовому. Встановлено, що новелою є запровадження такого способу захисту як визнання прав на промисловий зра­зок недійсними повністю або частково. Цей спосіб захисту, може бути застосований і Апеляційною палатою НОІВ, і судом. Обґрунтовано, що встановлення факту відповідності промислового зразка таким критеріям охороноздатності як новизна та індивідуальний характер; встановлення факту ідентичності оспорюваного та протиставлюваного про­мис­лового зразка; встановлення факту і дати доведення промислового зразка до загального відома потребують спеціальних знань, а тому при вирішенні такої категорії справ судом для вирішення цих питань призначається експертиза у галузі інтелектуальної власності. Встановлено, що власник незареєстрованого промислового зразка, доведеного до загаль­ного відома, має право забороняти його копіювання та використання промислового зразка за умови, що таке використання є наслідком копіювання незареєстрованого промислового зразка. Обґрунтовано, що найбільш поширеними способами захисту, які використовуються при захисті прав інтелектуальної власності на промисловий зразок, є: зобов’язання порушника припинити дії, що порушують право та відшкодувати завдану шкоду, а також визнання прав на оспорюваний промисловий зразок недійними, у разі, якщо позивач вважає, що його права порушені внаслідок існування прав на такий промисловий зразок. Встановлено, що нова редакція закону про охорону прав на промислові зразки формулює спосіб захисту як «визнання прав на промисловий зразок недійсними», а не визнання недійсним патенту (свідоцтва).