ГЕНЕЗА ТА СУТНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ: ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
Анотація
Проаналізовано генезу, сутність української національної ідеї та визначено її державно-правові аспекти. Зазначено, що українська національна ідея розглядається як важливий рушій розвитку нації і має стати основним чинником об’єднання українського суспільства, розвитку, утвердження, захисту Української Держави. Наголошено, що українська національна ідея має три базові компоненти: свободу, справедливість і безпеку, які є важливими складовими національних цінностей. Серед рис українського національного характеру вирізняються свободолюбство, демократичність, релігійність, працелюбність, толерантність, гостинність українців. Національна ідея визрівала у глибинних пластах суспільної свідомості нації (народу). Вона є об’єднувальною вже тому, що завжди відповідає колективному прагненню національної спільноти.
Показано, що українська національна ідея становить фундамент національної ідеології, визначає засади національної свідомості та сприяє розбудові та утвердженню держави. Українська національна ідея – це любов до свого народу, відповідальність, турбота про його кращу долю, добробут і гідність, це міжнаціональна злагода і гармонія. Українська національна ідея, особливо сьогодні, є важливим мотивувальним чинником в умовах захисту України від російського агресора. Вона є важливим поняттям державотворення. Українська національна ідея зосереджується на найбільш значущих інтересах держави та суспільства, передбачає їхню реалізацію та захист. Головною метою української нації було створення своєї держави, яка б на засадах свободи, справедливості, рівності, народовладдя здійснювала управління загальносуспільними справами. Держава є підсумком, результатом розвитку нації. Варто наголосити на тому, що процес усвідомлення нацією необхідності створення власної держави був тривалим, пройшов низку важливих етапів.
Зазначено, що українська національна ідея взаємопов’язана з історією державності. Здебільшого національна ідея і державність зводилися до боротьби проти національного поневолення, асиміляції українців, боротьби за незалежність, національне самовизначення, утворення суверенної соборної держави. Складовою української національної ідеї була і є діяльність, спрямована на формування високого рівня розвитку української нації, національної ідентичності, національного характеру, національної свідомості та національного характеру. Це також діяльність за збереження і розвиток національної мови, культури, літератури, за створення національної школи, національної інтелігенції, тобто національне відродження і утвердження, удосконалення Української Держави.
Акцентовано, що українська національна ідея має бути реалістичною, конкретною. Вона визначена у ст. 1 чинної Конституції України – «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава» та в її преамбулі, де закріплено «незворотність європейського та євроатлантичного курсу України». Побудова такої держави є метою сучасного українського народу. Але сьогодні найважливішою нашою метою є захист і збереження Української Держави, перемога над російським агресором задля щасливого майбутнього України.
Аргументовано, що нині важливо розробити і затвердити на державному рівні Концепцію розвитку української національної ідеї, ідентичності та єдності, у якій визначити найважливіші завдання сучасної Української Держави. У цій Концепції базовим вектором має стати українська національна ідея, яка формує національну ідентичність, єдність та злагоду в суспільстві. Складовими сучасної української національної ідеї є: перемога України; утвердження незалежної і демократичної України; загальнонаціональної єдності, рівності та згоди в суспільстві; високий рівень духовності, культури, єдність мови, історії, культури; економічне зростання України на основі розвитку сільського господарства, індустріалізації, новації; розвиток суспільства праці, у якому цінується працелюбність, чесність, культ освіченості, що є основою добробуту; національна безпека й участь України в ЄС, НАТО, інших авторитетних міжнародних організаціях, а також участь у вирішенні світових і регіональних проблем.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
1. Lisovyj, V. (2000). (n.d.). Scho take natsional'na (ukrains'ka) ideia? Natsionalizm. Antolohiia / uporiad. O. Protsenko, V. Lisovyj. Kyіv : Smoloskyp.
2. Nahorna, L. P. (2010). (n.d.). Natsional'na ideia. Entsyklopediia istorii Ukrainy: T. 7: Mi-O / redkol. : V. A. Smolij (holova) ta in. NAN Ukrainy ; Instytut istorii Ukrainy. Kyіv : V-vo «Naukova dumka».
3. Levko, Luk'ianenko. Natsional'na ideia – tse usvidomlene utverdzhennia ukrainstva. Retrieved from // https://www.istpravda.com.ua/dissidents/articles/6190402e3eade/.
4. Pavlychko, D. Ukrains'ka natsional'na ideia ta ii znachennia dlia utverdzhennia derzhavnoi nezalezhnosti Ukrainy. Retrieved from // http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123-456789/42923/02-Pavlychko.pdf?sequence=1.
5. Ivanchenko, R. (1999). Chetverte voskresinnia Ukrainy. Uriadovyj kur'ier, 21 serpnia1999, № 157.
6. Zhulyns'kyj, M.(1995). Ukrains'ka natsional'na ideia v ideolohichnij systemi derzhavo-tvorennia. Holos Ukrainy, 1995, 23 lystopada.
7. Nesterovych, V. F. (2020). Poniattia «derzhavotvorennia v Ukraini» ta joho sutnisni rysy. Pravo i suspil'stvo, № 1, 90.
8. Hural', P. F. (1996). Ukrains'ka natsional'na ideia i derzhavnist'. Problemy derzhavotvorennia i zakhystu prav liudyny v Ukraini. Materialy II rehional'noi naukovoi konferentsii (liutyj 1996 r.). L'viv, 3– 4.
9. Na okupovanykh terytoriiakh RF namahaiet'sia sterty ukrains'ku identychnist' torturamy, areshtamy i propahandoiu dlia ditej, – Bloomberg. Retrieved from // https://lb.ua/-society/2023/05/09/554450_okupovanih_teritoriyah_rf.html.
10. Shevchenko, Taras (2009). Kobzar / Il. V. Sedliara, red. S. Zakharkin, K. Sihov, L. Finberh, prym. Ye. Nakhlika, stattia, biohraf. dovidky j dobir iliustratsij A. Rudzyts'kyj. Kyiv : Dukh i litera.
11. Pavliuk, S. (1995). Pro pokhodzhennia ukrains'koho narodu. Naukovyj zbirnyk Ukrains'koho Vil'noho Universytetu. T.17. Miunkhen ; L'viv, 26.
12. Schodra, O. (2016). Istorychna heohrafiia Ukrainy vid najdavnishykh chasiv do kintsia XVIII stolittia. L'viv, 46.
13. Videjko, M. Yu. (2003). Trypil's'ka tsyvilizatsiia / M. Yu. Videjko. Vyd. 2-he. Kyiv : Akademperiodyka, 11–16.
14. Schodra, O. Istorychna heohrafiia Ukrainy vid najdavnishykh chasiv do kintsia XVIII stolittia. L'viv, 2016.
15. Kuz'mynets', O. Istoriia derzhavy i prava Ukrainy. 2e vyd., dopovn. / O. Kuz'mynets', V. Kalynovs'kyj. (2002) Kyiv : Ukrainy, 8.
16. Ivanchenko, R. (1999, 21 serpnia). Chetverte voskresinnia Ukrainy. Uriadovyj kur'ier, № 157.
17. Rabinovych, P. M. (2002). Osnovy zahal'noi teorii prava ta derzhavy : Navch. posibnyk. Vyd. 5-e, zi zminamy – LILEYa, Ternopil', 2002, 40.
18. Hrushevs'kyj, M. S. (1994). Istoriia Ukrainy-Rusy : v 11 t., 12 kn. / Mykhajlo Hrushevs'kyj ; redkol. P. S. Sokhan' (holova) ta in. Kyiv : Nauk. dumka, T. 1, 176–177.
19. Ukrains'ka mova zlyt' Rosiiu. Kreml' znaie, scho mova ie ideolohichnym instrumentom ‒ movoznavets' Pavlo Hrytsenko. Retrieved from // https://www.radiosvoboda.org/a/mova-viyna-zaborona-vbyvstvo/32115335.html.
20. Pavliuk, S. (1995). Pro pokhodzhennia ukrains'koho narodu. Naukovyj zbirnyk Ukrains'koho Vil'noho Universytetu. T. 17. Miunkhen ; L'viv, 26–27.
21. Pavlychko, D. Ukrains'ka natsional'na ideia ta ii znachennia dlia utverdzhennia derzhavnoi nezalezhnosti Ukrainy. Retrieved from // http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/1234-56789/42923/02-Pavlychko.pdf?sequence=1.
22. Bojko, I. J. (2020). Konstytutsiia Ukrainy 1710 r. ta ii mistse v bahatovikovij istorii natsional'noho derzhavotvorennia. Chasopys Kyivs'koho universytetu prava. Ukrains'kyj naukovo-teoretychnyj chasopys, № 4, 16–25.
23. Karmazina, M. (2011). Kyrylo-Mefodiivs'ke tovarystvo. Politychna entsyklopediia / redkol. : Yu. Levenets' (holova), Yu. Shapoval (zast. holovy) ta in. Kyiv : Parlaments'ke vydavnytstvo, 328.
24. Lavrov, Yu. P. (2003). «Braterstvo tarasivtsiv». Entsyklopediia istorii Ukrainy : u 10 t. / redkol. : V. A. Smolij (holova) ta in. ; Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. Kyiv : Naukova dumka, T. 1 : A – V, 368.
25. Bojko, O. D. (2009). Mikhnovs'kyj Mykola Ivanovych. Entsyklopediia istorii Ukrainy : u 10 t. / redkol. : V. A. Smolij (holova) ta in. ; Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. Kyiv : Naukova dumka, T. 6 : La–Mi, 766.
26. Bojko, I. Mistse i rol' Konstytutsii Ukrains'koi Narodnoi Respubliky 1918 r. v istorii natsional'noho konstytutsionalizmu. Ukrains'kyj chasopys konstytutsijnoho prava, 3/2017 (4.), 67–76.
27. Volkovets'kyj, S., Petriv, Ya. Pro Ukrains'ku natsional'nu ideiu iak dukhovnyj zakon natsii. Retrieved from // http://uaprosvita.if.ua.
28. Svidzyns'kyj, A. (1997). Ukrains'ka natsional'na ideia ta shliakhy ii vtilennia. Svitohliadni zasady ukrains'koho natsionalizmu : zbirnyk / Orh. Ukr. Natsionalistiv. Kyiv, 3–16.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vla.2024.78.023
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.