Анотація
У статті стверджується, що відображенням зловживання можливостями спеціального статусу у КК є наявність загальних заборон вчиняти зловживання і спеціальних видів цих кримінальних правопорушень, розташованих, як правило, у інших, окрім XVII, розділах Особливої частини КК України. Щодо поняття та системи саме спеціальних видів аналізо-ваних посягань, теорія кримінального права не містить монографічних комплексних дослі-джень, що створює прогалину у науці. У статті висловлено та відстояно гіпотезу про те, що серед кримінальних правопорушень, які за своєю природою полягають у зловживанні можливостями спеціального статусу і є спеціальними його різновидами, можна виділити дві групи посягань: а) передбачені спеціальними кримінально-правовими нормами та б) специфічними кримінально-правовими нормами. Встановлено, що спеціальні види зловживання можливостями спеціального статусу, відповідальність за які міститься в інших, окрім XVII, розділах Особливої частини КК України, можуть бути відображені у спеціальних та специфічних кримінально-правових нормах. За умови, що спеціальний вид зловживання передбачено у спеціальній кримінально-правовій нормі, у випадку правозас-тосування виникає ситуація конкуренції кримінально-правових норм, яка розв’язується відповідно до відомого правила Lex specialis derogat generali. Іншим співвідношенням характеризуються випадки, коли спеціальні види зловживання можливостями спеціального статусу передбачені специфічними кримінально-правовими нормами. Механізм їх появи у кримінальному праві нам видається такий: зі всього масиву фактичних зловживань можливостями спеціального статусу законодавець виокремлює певні спеціальні види, суспільна небезпека яких полягатиме у наявності у їх складі лише певних ознак, які в цьому конкретному випадку відіграватимуть роль криміноутворюючих. Співвідношення між цими специфічними нормами та нормами, які встановлюють відповідальність за загальні види зловживань, видається, буде таким, що відображає співвідношення суміжних складів і розв’язується відповідно до правил кваліфікації таких випадків.
Ключові слова
спеціальна норма, специфічна норма, конкуренція, розмежування суміжних складів
Посилання
Brych, L. P. (2013). Teoriia rozmezhuvannia skladiv zlochyniv. L'viv: L'vivs'kyj derzhavnyj universytet vnutrishnikh sprav.
Hromko, V. Ya. (2015). Vchynennia zlochynu sluzhbovoiu osoboiu iak obstavyna, iaka obtiazhuie vidpovidal'nist' za kryminal'nym pravom Ukrainy: dys. kand. yuryd. nauk. 12.00.08 – kryminal'ne pravo ta kryminolohiia; kryminal'no-vykonavche pravo. L'viv: L'vivs'kyj derzhavnyj universytet vnutrishnikh sprav.
Kvicinija, A. K. (1992). Dolzhnostnye prestuplenija. Moskva: Rossijskoe pravo.
Koruptsijni skhemy: ikh kryminal'no-pravova kvalifikatsiia i dosudove rozsliduvannia (2019) / Za red. M. I. Khavroniuka. Kyiv : Moskalenko O. M.
Marin, O. K. (2003). Kvalifikatsiia zlochyniv pry konkurentsii kryminal'no-pravovykh norm. Kyiv : Atika.
Marin, O. (2018). Poniattia kryminoutvoriuiuchoi oznaky. Problemy derzhavotvorennia i zakhystu prav liudyny v Ukraini: materialy ХХII zvitnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (7–8 liutoho 2018 r.). Ch. 2. L'viv: Yurydychnyj fakul'tet L'vivs'koho natsional'noho universytetu imeni Ivana Franka, 151–155.
Marin, O. (2021). Poniattia ta pryroda zlovzhyvannia mozhlyvostiamy spetsial'noho statusu za kryminal'nym pravom Ukrainy. Naukovyj visnyk Uzhhorods'koho Natsional'noho Universytetu. Seriia PRAVO, 65, 272–277.
Svetlov, A. Ja. (1978). Otvetstvennost' za dolzhnostnye prestuplenija. Kiev : Naukova dumka.