ЗАРАЖЕННЯ ВІРУСАМИ ТА ІНФІКУВАННЯ ЛЮДИНИ ЯК РІЗНОВИД ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ОСОБИ ЗА КК УКРАЇНИ

Анотація

Розглянуто проблему кримінальної відповідальності за зараження людини різними видами інфекційних та вірусних захворювань. Враховуючи те, що в КК України виділено окремі статті, які передбачають відповідальність за зараження особи деякими видами захворювань, проведено порівняння розміру відповідальності, яка передбачена за таке зараження, з відповідальністю за заподіяння шкоди здоров’ю внаслідок дії різного роду травмуючих факторів. Аргументовано, що, на перший погляд, створюється враження, що законодавець шляхом виділення окремих (спеціальних) норм, які передбачають відпові-дальність за зараження різного роду захворюваннями, намагається забезпечити реаліза-цію принципу диференціації кримінальної відповідальності. Натомість у статті доведено, що в такий спосіб законодавець створює лише непотрібну казуїстику у встановленні кримінальної відповідальності за заподіяння шкоди життю чи здоров’ю людини. Адже окреме існування таких норм створює лише спірні проблеми, які стосуються співвідно-шення вказаних норм із загальними нормами про заподіяння шкоди життю чи здоров’ю людини. При цьому стверджено, що існування такої групи норм є проблематичним не тільки з погляду кваліфікації, але й з погляду обґрунтування визначення змісту санкцій за вчинення діянь, які пов’язані зі зараженням певними захворюваннями. Адже очевидним є той факт, що диференціація кримінальної відповідальності полягає не просто у вста-новленні інших розмірів чи видів покарань у санкціях кримінально-правових норм, які передбачають однорідні посягання, а в обґрунтованій необхідності посилення чи послаб-лення відповідальності порівняно з вже існуючими загальними нормами. Зроблено висновок про те, що за своєю суттю зараження особи різного роду інфекціями та віру-сами можна розглядати як спеціальний вид заподіяння шкоди здоров’ю, так само як і заподіяння шкоди здоров’ю внаслідок будь-яких інших травмуючих чинників. Якщо з погляду медицини можна і потрібно диференціювати різні види зараження, що визначає характери лікування та прогнози перебігу захворювання, то з погляду кримінального права така диференціація відповідальності з урахуванням виду захворювання є безпід-ставною. Аргументовано висновок про те, що немає потреби у конструюванні спеціальних норм, які передбачають відповідальність за зараження різного роду захворюваннями, оскільки у всіх випадках такі діяння можна кваліфікувати за загальними нормами, що передбачають відповідальність за заподіяння шкоди здоров’ю, а додаткової диферен-ціації кримінальної відповідальності вони не потребують.