МАРЦЕЛІЙ ХЛЯМТАЧ – ЛЬВІВСЬКИЙ ПРОФЕСОР РИМСЬКОГО ПРАВА НА ЗЛАМІ ХІХ–ХХ СТОЛІТЬ

Grzegorz Nancka

Анотація


Висвітлено основні віхи життєвого шляху Марцелія Хлямтача (1865–1947) – одного з львівських дослідників римського права, який жив і працював на зламі ХІХ–ХХ століть. Працюючи професором римського права у Львівському університеті, М. Хлямтач був також заступником міського голови Львова і депутатом Львівської міської ради. Попри значну активність у кількох напрямах діяльності, він привернув не так багато уваги в літературі, як його колеги-викладачі, зокрема Леон Пініньський та Ігнацій Кошембар-Лисковський. У статті представлено короткий нарис біографії вченого, який висвітлює його основні наукові та політичні досягнення.
Окреслено найважливіші події в житті Марцелія Хлямтача, зокрема його стипендію у Відні, присудження venia docendi та присвоєння звання професора. Значну увагу присвя­чено захисту дисертаційних праць М. Хлямтача та їх оцінці тодішніми провідними вченими (Л. П’єнтаком, Л. Пініньським, Ф. Цоллем та ін.). Проаналізовано його відносини з науковими колами та представлено найважливіші публікації, а також відповідні огляди.
Показано, що римське право було основною сферою наукових інтересів Марцелія Хлямтача. Вчений добре усвідомлював, що вивчення класичного римського права без відповідних зв’язків і паралелей зі сучасним правом не дасть змоги повною мірою використовувати здобутки римської юриспруденції. Саме тому в його працях наявні чисельні порівняння інститутів римського права з тогочасним німецьким, австрійським і польським правом. Завдяки цим ґрунтовним дослідженням М. Хлямтач зробив вагомий внесок у розвиток юридичної науки.
Можна припустити, що його науковий потенціал не був цілком реалізованим у зв’язку з тим, що він виконував великий масив адміністративної роботи в органах місцевого само­врядування Львова, однак станом на сьогодні він невиправдано маргіналізований. У статті також викладено гіпотези щодо того, що постать М. Хлямтача як знавця римського права було витіснено на другий план порівняно з його колегами з Львівського універси­тету. Захищаючи інтереси громади, М. Хлямтач брав активну участь у громадському житті та в наукових дискусіях. Натомість применшення уваги до його постаті значною мірою було пов’язане з причетністю вченого до діяльності органів місцевого самовряду­вання під час Другої світової війни, що не тільки вплинуло на те, як сприймалася його попередня суспільна діяльність, але й залишило певний слід на науковій репутації.
Наведено коротку біографію львівського вченого, яка пропонує розуміння всіх сфер його діяльності, показує, що Марцелій Хлямтач був, без сумніву, багатовимірною та над­звичайною постаттю, а римське право становить центральний об’єкт його наукової спадщини.


Ключові слова


Марцелій Хлямтач, Львів, Львівський університет, римське право

Повний текст:

PDF

Посилання


  1. Central Archives of Historical Records in Warsaw, Imperial-Royal Ministry of Religious Affairs and Public Education, file no. 101u. – entry: Marceli Chlamtacz.
  2. Beck, A. (1935). Uniwersytet Jana Kazimierza w czasie inwazji rosyjskiej w roku 1914/1915. Lviv.
  3. Biedrzycka, A. (2012). Kalendarium Lwowa 1918–1939. Kraków.
  4. Bossowski, F. (1931), Jeszcze w sprawie kontraktów realnych. Ruch Prawniczy, Ekonomiczny i Socjologiczny, vol. 11, no. 2, 267–276.
  5. Bremer, J. (1863). Beitrag zur Lehre von dem Besitzerwerbe durch Stellvertreter: Unterschied zwischen dem Besitzerwerbe durch einen Stellvertreter und dem Besitzerwerbe mittelst Tradition von Seiten einer Mittelsperson. Zeitschrift für Civilrecht und Prozeß. Neue Folge, Bd. 20, Gießen. 25–99.
  6. Chlamatcz, M. (1897). Die rechtliche Natur der Uebereignungsart durch Tradition im römischen Recht. Leipzig.
  7. Chlamtacz, M. (1894). Adolf Exner (dokończenie). Przegląd Prawa i Administracji, vol. 19, 1001–1006.
  8. Chlamtacz, M. (1897). Adolf Exner. Przegląd Prawa i Administracji, vol. 19, 948–959.
  9. Chlamtacz, M. (1895). Die Theorie der Exceptionem nach klassischem römischen Recht von. I. Koschembahr-Łyskowski, (Review). Przegląd Prawa i Administracji, vol. 20, 52–63.
  10. Chlamtacz, M. (1895). Ein Beitrag zur Lehre vom favor libertatis von dr. Ivo Pfaff, Privatodocenten für römisches Recht an der k.k. Universität Innsbruck, Wien 1894, str. 45, (Review). Przegląd Prawa i Administracji, vol. 20, 235–238;
  11. Chlamtacz, M. (1899). Franciszek Hofmann. Przegląd Prawa i Administracji, vol. 24, 94–104
  12. Chlamtacz, M. (1898). Kara konwencjonalna w stosunku do interesse z powodu niewykonania lub nienależytego wykonania umowy. Przegląd Prawa i Administracji, vol. 23, 623–633.
  13. Chlamtacz, M. (1930). Kontrakty realne w prawie rzymskiem, w teorii cywilistycznej i w projekcie polskiego kodeksu cywilnego. Lviv.
  14. Chlamtacz, M. (1911). Mowa kandydacka Prof. Dr. Chlamtacza na zgromadzeniach przedwyborczych w sekcyach a) b) c) VII. okręgu wyborczego do Rady państwa z miasta Lwowa, Lviv.
  15. Chlamtacz, M. (1910). O ekstensyi prawa zastawu na owoce rzeczy w prawie rzymskiem i cywilnem prawie niemieckiem. Przegląd Prawa i Administracji, vol. 35, 255–331.
  16. Chlamtacz, M. (1911). O nabyciu owoców przez posiadacza w cywilnem prawie austriackiem. Przegląd Prawa i Administracji, vol. 36, 97–124.
  17. Chlamtacz, M. (1903). O nabyciu owoców przez posiadacza w dobrej wierze w klasycznem prawie rzymskiem z uwzględnieniem prawa cywilnego austriackiego i niemieckiego, Lviv.
  18. Chlamtacz, M. (1936). Relacja o obronie Lwowa w listopadzie 1918. Obrona Lwowa 1–22 listopada 1918. 2, Relacje uczestników. Lviv.
  19. Chlamtacz, M. (1927). Ustawa o ustroju szkolnictwa w świetle krytyki, Lviv.
  20. Chlamtacz, M. (1932). Zagadnienie posiłkowej poręki w prawie rzymskiem i w prawach nowożytnych. Studium historyczno-dogmatyczne. Archiwum Towarzystwa Naukowego we Lwowie, No. 2, vol. 9, issue 3. Lviv.
  21. Czech-Jezierska, B. (2011). Profesor Leon Piniński – wybitny lwowski uczony przełomu XIX i XX wieku. Ius et Historia. Księga pamiątkowa dedykowana Profesorowi Jerzemu Markiewiczowi, T. Guz, W. Bednaruk, M. R. Pałubska (Eds.). Lublin: Wydawnictwo KUL. 169–192.
  22. Finkel, L., & Chlamtacz, M. (1899). Kronika Uniwersytetu Lwowskiego I (1894/95 – 1897/98). Lviv.
  23. Hryciuk, G. (2000). Polacy we Lwowie 1939–1944: życie codzienne. Warszawa: Książka i Wiedza.
  24. Koredczuk, J. (2004). Przyczynek do sprawy habilitacji Ignacego Koschembahr-Łyskowskiego we Wrocławiu. Acta Universitatis Wratislaviensis, no. 2616, 191–207.
  25. Kramarz, H. (1994), Samorząd Lwowa w czasie pierwszej wojny światowej i jego rola w życiu miasta. Kraków: Wydawnictwo Naukowe WSP.
  26. Mazur, G., Skwara, J., & Węgierski J. (2007). Kronika 2350 dni wojny i okupacji Lwowa. 1 IX 1939 – 5 II 1946. Katowice: Wydawnictwo Unia Jerzy Skwara.
  27. Molnár, F. (2012). Galicja 1914–1915: zapiski korespondenta wojennego. Warsaw: Wydawnictwo Most.
  28. State Archives of Lviv Oblast, fonds 26, description 5, cases: 1989 and 1990 – personal files of Marceli Chlamtacz.
  29. Piętak, L. (1897). Dr. Marceli Chlamtacz: Die rechtliche Natur der Uebereignungsart durch Tradition im römischen Recht (Leipzig 1897). Przegląd Prawa i Administracji, vol. 23, 150–155.
  30. Sokal, R., & Chlamtacz, M. (1929). Przemówienia Dr Rubina Sokala B. Członka lwowskiej Rady Miejskiej i prof. Dr Marcelego Chlamtacza B. Wiceprezydenta Lwowa wygłoszone w d. 27 czerwca 1929 r. przed Najwyższym Trybunałem Administracyjnym w Warszawie przy rozprawie na skargę przeciw zarządzonemu przez Lwowskie województwo w roku 1927 rozwiązaniu Rady miejskiej: w sprawie samorządu gminy miasta Lwowa. Lwów: Piller-Neumann.
  31. Redzik, A. (Ed.) (2014). Academia Militans. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Kraków: Wydawnictwo Wysoki Zamek.
  32. Redzik, A. (2009). Prawo prywatne na Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie. Warszawa: C.H. Beck.
  33. Wiaderna-Kuśnierz, R. (2006). Droga Wacława Osuchowskiego do profesury – w 100-lecie urodzin (1906-1988). Studia Iuridica Lublinensia, No. 8, 167–176.
  34. Wiaderna-Kuśnierz, R. (2016). Marceli Chlamtacz (1865–1947) – profesor prawa rzymskiego i samorządowiec. Zarys biografii w 150-lecie urodzin. Stefan Ehrenkreutz i historycy prawa okresu dwudziestolecia międzywojennego. P. Dąbrowski, D. Szpoper (Ed.). Gdańsk–Olsztyn: Wydawnictwo Gdańskiej Szkoły Wyższej, 167–187.
  35. Wiaderna-Kuśnierz, R. (2015). Prawo rzymskie na Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie w okresie międzywojennym (1918–1939). Warszawa.
  36. Wiaderna-Kuśnierz, R. (2010). Wybory rektora na Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie w 1933 roku w świetle nowej ustawy o szkołach akademickich. Społeczeństwo a władza. Ustrój, prawo, idee. J. Przygrodzki, J. Ptak (Eds.). Wrocław: Kolonia Limited, 727–736.
  37. Wiaderna-Kuśnierz, R. (2015). Zagraniczne studia i stypendia naukowe romanistów Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie. Zeszyty Prawnicze, Vol. 15, no. 4, 189–218.
  38. Wróblewski, S. (1904). Dr. Marceli Chlamtacz. O nabyciu owoców przez posiadacza w dobrej wierze w klasycznem prawie rzymskiem z uwzględnieniem prawa cywilnego austriackiego i niemieckiego, Lwów 1903, VIII i 219 s. (Review). Przegląd Prawa i Administracji, vol. 29, 56–78.
  39. Ossoliński National Institute in Wrocław, file no. 7664/II, ch. 190–210 – Marceli Chlantacz’s letters to Oswald Balzer.
  40. Adamczyk, M., Gmitruk, J., & Koseski, A. (2005). Ziemie wschodnie. Raporty Biura Wschodniego Delegatury Rządu na Kraj 1943–1944 (introduction, selection, elaboration). Warszawa-Pułtusk: Oficyna Wydawnicza ASPRA-JR.
  41. Zoll, F. (1904). Dr. Marceli Chlamtacz, prof. Uniwersytetu Lwowskiego: O nabyciu owoców przez posiadacza w dobrej wierze w klasycznem prawie rzymskiem z uwzględnieniem prawa cywilnego austriackiego i niemieckiego. Lwów 1903, str. VIII i 219. Czasopismo Prawnicze i Ekonomiczne, 218–226.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vla.2019.69.196

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.