СФЕРА ПУБЛІЧНОЇ ПАМ’ЯТІ ТА ЇЇ ЮРИДИЧНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ. ДЕКІЛЬКА ЗАУВАЖЕНЬ ЩОДО ЮРИДИЧНОЇ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ ІНСТИТУТІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ, ЩО ФУНКЦІОНУЮТЬ У ПОЛЬЩІ ТА В УКРАЇНІ

Filip Cyunczyk

Анотація


Висвітлено роль та значення правових інститутів у процесах збереження колектив­ної суспільної пам’яті. Охарактеризовано інститути національної пам’яті у Польщі та в Україні. Виявлено основні подібні та відмінні риси у їх функціонуванні. Обґрунтовано важливість аналізу цих інститутів у більш широкому, регіональному, контексті. Звернуто увагу не лише на порівняльну характеристику передбачених приписами законодавства повноважень цих інститутів, але також їх розглядають як конкретні, регіональні, конститу­ційні та соціально-правові феномени. Їх регіональна особливість пов’язується зі загально­суспільними та соціально-правовими інститутами, насамперед із правами людини та ліберальною демократією.
За допомогою порівняльного аналізу нормативної бази функціонування інститутів національної пам’яті у Польщі та в Україні, зокрема її виокремленню в ієрархії норматив­них актів (беручи до уваги аспект соціальної легітимності), продемонстровано регіо­нальні особливості впливу держав на процес збереження колективної пам’яті. Охаракте­ризовано форми, способи та міру впливу конкретних правових інструментів на колективну суспільну пам’ять. Висвітлено особливості обрання відповідних органів, механізмів їх державного контролю, джерел фінансування тощо.
Важливою є і соціологічна концепція у висвітленні інститутів колективної суспільної пам’яті, зокрема мотиви законодавців та методи їх створення, роль індивідуальних спо­гадів у формуванні колективної пам’яті, форми суспільного впливу на ці інститути тощо.
Також представлено характерні елементи регіонального конституціоналізму, зокре­ма як місцеві особливості вплинули на процеси конституціоналізації в Центральній та Східній Європі. Це має вагоме значення для ідентифікації та пояснення неминучої прин­ципової відмінності між політикою пам’яті держав у представлених країнах, їх підходом до інститутів національної пам’яті та, як наслідок, баченням політики публічної пам’яті.
Аналіз інститутів національної пам’яті не обмежується лише матеріалом Польщі та України, а відбувається у більш широкому контексті функціонування цих інститутів у постсоціалістичних суспільствах Центральної та Східної Європи (наприклад, Литви, Чехії, Словаччини, Румунії та Угорщини).
Відтак зроблено висновки про правові передумови функціонування інститутів націо­нальної пам’яті, звернуто увагу на необхідність не лише текстуального аналізу зако­нодавства, але й всебічного їх розгляду в соціально-правовій перспективі. Це важливо для вивчення інших складних феноменів, зокрема  державної політики колективної пам’яті.


Ключові слова


колективна пам’ять, національна пам’ять, Центрально- та Східно¬європейський конституціоналізм, юридичне забезпечення збереження минулого, державна політика пам’яті.

Повний текст:

PDF

Посилання


  1. Anderson, B. (2006). Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism (2nd ed). London: Verso.
  2. Bauman, Z. (2017). Retropia. Polity Press.
  3. Connerton, P. (2012). Jak społeczeństwa pamiętają. Warzawa: Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego.
  4. Gellner, E. (2008). Nations and Nationalism, Cornell Univ. Press.
  5. Halbwachs, M. (1992). On Collective Memory. Chicago: University of Chicago Press.
  6. Mink, G. (2013). History, Memory and Politics in Central and Eastern Europe: Memory Games. Basingstoke: Palgrave Macmillan.
  7. Hobsbawm, E. (2014). Wiek kapitału 1848–1875. Warszawa: Wydawnictwo Krytyki Politycznej.
  8. Hobsbawm, E. (2015). Wiek imperium, 1875–1914. Warszawa: Wydawnictwo Krytyki Politycznej.
  9. Margalit, A. (2004). The Ethics of Memory. Cambridge: Harvard University Press.
  10. Marszałek-Kawa, J., Ratke-Majewska, A., & Wawrzyński Patryk. (2016). Polityka pamięci i kształtowanie tożsamości politycznej w czasie tranzycji postautorytarnej: analiza porównawcza, T. 2. Warszawa: Difin.
  11. Misztal, B. (2003). Theories of social remembering. Maidenhead, Berkshire, England: Open University Press.
  12. Młynarska-Sobaczewska, A. (2013). Narmatywizacja tożsamości zbiorowej w preambułach do konstytucji państw postkomunistycznych. Filozofia Publiczna i Edukacja Demokratyczna, T. II, N. 2, 104–133.
  13. Pribán J., (2007). Legal Symbolism. On Law, Time and European Identity. Ashgate.
  14. Sadurski, W. (1994). Myślenie konstytucyjne. Warszawa: Presspublica.
  15. Thornhill, C. (2011). A Sociology of Constitutions: Constitutions and State Legitimacy in Historical-Sociological Perspective. Cambridge: Cambridge University Press.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vla.2019.69.003

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.