ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЗАХИСТ: ІСТОРІОГРАФІЯ, ВИЗНАЧЕННЯ, МЕХАНІЗМИ ВПРОВАДЖЕННЯ

Анотація

Інформаційна війна ведеться не лише у військовий час. Цей тип протистояння планується задовго до конкретних військових чи збройних наступів. Відтак важливо дослідити методи та форми інформаційної війни, яку застосовують у мирний та військовий час.

Офіційно інформаційна агресія проти України ведеться уже не один рік, проте насправді грунт для інформаційної війни готувався Росією значно раніше. Основним призначенням інформаційної війни є вразити супротивника, завдати йому потужного удару без застосування фізичної сили. І переважно за допомогою пропаганди, нав’язати іншу, часто неправдиву думку. На жаль, українська медіасфера виявилась неготовою до належного інформаційного протистояння і працівникам мас-медіа довелось самостійно обирати свій інструментарій для протистояння інформаційній агресії Росії.

На сьогодні жодна країна світу не в змозі захистити себе, використовуючи лише військово-технічні ресурси. Забезпечення безпеки громадян може бути досягнуто за допомогою військових, політичних, економічних, інформаційних та інших заходів.

Термін «інформаційна війна» має сучасне звучання. Він з’явився в середині 80-х років ХХ ст. у зв’язку з новими завданнями Збройних Сил США після закінчення «холодної війни». Її виникнення стало результатом роботи групи американських теоретиків, які займалися військовими проблемами. Цей термін став більш популярним після операції «Буря в пустелі» 1991 року в Іраку, де нові інформаційні технології вперше використовувалися для військових цілей.

Інформаційна війна трактується як форма інформаційного протистояння між різними суб’єктами (державами, економічними чи іншими структурами), яка передбачає комплекс заходів для заподіяння шкоди в інформаційній сфері та захисту власної інформації безпеки.

Було б доцільно спочатку пояснити різницю між поняттями «інформаційна війна» і «інформаційне протистояння». У широкому сенсі інформаційне протистояння є формою боротьби, яка об’єднує низку спеціальних (політичних, економічних, дипломатичних, технологічних, військових тощо) методів і засобів впливу на інформаційну сферу об’єкта.

У більш вузькому сенсі інформаційне протистояння (у військовій, оборонній сферах) – це комплекс інформаційних заходів, які здійснюються з метою захоплення та утримання стратегічної ініціативи, досягнення інформаційної переваги над ворогом, створення сприятливої пропаганди

Інформаційне протистояння можна назвати війною без заявленої лінії фронту, оскільки вона складається з комплексу операцій, які практично неможливо простежити і виявити. Таким чином, ми можемо стверджувати, що поняття інформаційного протистояння ширше і включає в себе концепцію інформаційної війни як одного з двох її компонентів. Дослідники стверджують, що можна розрізняти інформаційно-технічні, інформаційні та психологічні компоненти інформаційного протистояння.

Конфронтація інформації здійснюється на трьох рівнях: стратегічному, оперативному та тактичному. Поняття «інформаційної війни» є широким і складається з багатьох аспектів. Різні інтерпретації цього поняття пояснюються тим, що явище інформаційної війни вивчається в багатьох науках. Найбільша увага до вивчення інформаційних війн приділяється військовій сфері. Розглядаючи концепцію інформаційної війни, можна виділити багатьох теоретиків, які її досліджували. Вчений Майкл Пілсбері, спираючись на велику кількість китайських першоджерел, стверджує, що «метою інформаційної війни є домінування інформації».

Інформаційну політику, яку проводить Росія стосовно України в засобах масової інформації, слід розглядати лише як інформаційну війну. На сьогодні Російська Федерація використовує інформаційний простір як ресурс для ненасильницького протистояння. Публікації демонструють ознаки маніпулювання інформацією, що впливає на свідомість і підсвідомість громадян України. Російська Федерація захищає своє інформаційне поле на державному рівні, оскільки в Росії діє «Доктрина інформаційної безпеки». В інформаційній війні використовують заплановані методи та інформаційні операції. Про це свідчить той факт, що російські ЗМІ з різних напрямків ведуть однакову інформаційну політику щодо України, використовують ті ж стратегії і тактики ведення інформаційної війни. Вона впливає на різні верстви населення. Вона використовує поширення чуток, пліток, жартів і тому має різноманітну цільову аудиторію, об’єднану для того, щоб сформувати певний світогляд. ЗМІ використовують пропаганду та дезінформацію, серед яких є метод спотвореної інтерпретації фактів, надання інформації без джерела, приховане джерело інформації тощо.

Російські ЗМІ конкурують з українцями для того, щоб більша частина аудиторії здобула домінування в інформаційній сфері. Адже більша кількість аудиторій сприяє перемозі в інформаційній війні. З часу розпаду СРСР Російська Федерація створила сприятливий інформаційний фон в Криму та східних регіонах України через систематичне використання пропаганди для того, щоб похитнути політичну ситуацію і створити інформаційний вакуум.

Ключові слова: інформаційна війна, конфронтація, мас-медіа, ідеологія.