Онлайн-пост як складова е-брендингу. Лінгвістичний аналіз

Grażyna Filip, Justyna Majchrowska

Анотація


Е-брендинг ‒ це спектр заходів, що інформують про певну марку, презентують її на ринку, низка заходів, що зацікавлюють покупців і підтримують відносини між відправниками та одержувачами бренду, тобто – продукту. У статті аналізуємо е-брендинг торгової марки Lidl. Це широка маркетингова стратегія, спрямована на утримання існуючих споживачів та на залучення нових. Комунікація відбувається в Інтернет-дискурсі. Суть – це інтернет-пости, опубліковані в соцмережі Facebook. Автори цих рекламних постів використовують різні стратегії у спілкуванні зі споживачем. Окрім основної інформації про конкретні продукти ‒ назва, інформація про товар, ціна, причина презентації ‒ вони використовують різні семантичні, граматичні та позамовні категорії, щоб залучити аудиторію. Найчастіше вдаються до стратегії семантичних категорій. Автори використовують п’ять усталених категорій, в т.ч. природа / натуральність (зміцнює імунітет, підсолоджений БІО сиропом з агави), ціни (дуже хороша ціна, вигідна ціна, справді вигідна ціна, 50% знижки на другу одиницю товару, 2 упаковки за ціною 1), новий / сучасний (новий серед посуду, скороварка, веганська новинка), традиція (давні традиції, традиційне вирощування, традиційно готується на пару), комфорт, розкіш (зручно, оперативно). Граматичні та позамовні категорії в матеріалі становлять додаткову інформацію, яка існує для підвищення привабливості тексту.

Пропорція конструкту відправник-отримувач є постійною: відправник надає зміст, одержувач коментує. Такий процес комунікації також дає змогу зрозуміти потреби клієнтів, які, лайкнувши веб-сайт бренду, хочуть (активно) брати участь у всьому процесі продажів, хочуть бути поінформованими та мати змогу скористатися привабливою пропозицією. Часто коментарі можуть бути імпульсом для відправника: змінити стратегію або модифікувати її, щоб вона відповідала потребам поточних клієнтів, а також покращити якість продукції чи послуг.

Ключові слова: е-брендинг, семантика, прагматика, інтернет, переконання.

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Drabik, I., Sobol, E., Kubiak-Sokół, A., Wiśniakowska, L. (Ed.) (1996). Słownik języka polskiego PWN.

Filip, G. (2004). “Wgląd w cudzą intymność – wyrażanie emocji w dzienniku internetowym”, Funkcja emocjonalna jednostek językowych i tekstowych, p. 65-72.

Filip, G. (2012). „O nazwach modeli samochodów marki Volkswagen Jednotlivé a všeobecné v onomastike”: 18. slovenská onomastická konferencia, Prešov 12.-14. septembra 2011, p. 283-292.

Filip, G. (2014). „Personifikacja jako sposób brandingu VW na rynku polskim na przykładzie „Volkswagen Magazyn” i „Das auto. Magazyn”, Mowoznawczyj wisnik. Vol. 19, p. 154-160.

Filip, G. (2015). „Radość z jazdy samochodem jako językowy sygnał kreowania marki”, Radość. Aspekty językowo-kulturowe, p. 103-118.

Filip, G. (2018). “Automotive brand press – pragmalinguistic remarks”, Visnyk of the Lviv University. Series Journalism. Vol. 43, p. 101-107.

Filip, G. (2019). Napędzane emocjami. Językowa kreacja marki. Rzeszów, 238 p.

Kita, M. (2017). „Pozycja odmiany medialnej wśród innych odmian językowych”, Studia Medioznawcze. No. 1 (68), p. 67-74.

Kita, M. (2019). „Prasa – jego chleb powszedni. Walery Pisarek jako badacz języka prasy i kontynuacja jego dzieł”, Zeszyty Prasoznawcze. No. 2, p. 135-149.

Kłosińska, A., Sobol, E., Stankiewicz, A. (Ed.) (2005). Wielki słownik frazeologiczny z przysłowiami, 840 p.

Lewiński, P. (2008). Retoryka reklamy, 276 p.

Ożóg, K. (2001). Polszczyzna przełomu XX i XXI wieku, 263 p.

Pisarek, W. (1993). „Słowa na usługach reklamy w Polsce (1962-1993)”, Zeszyty Prasoznawcze. XXXVI. No. 3-4 (135), p. 65-77.

Sokół, M. (2004). Emotikony. Wirtualne emocje, 60 p.

Sokół-Klein, A. (2014). „Specyfika komunikatu reklamowego”, Komunikowanie publiczne. Zagadnienia wybrane. Ed. B. Kudra, E. Olejniczak, p. 105-122.

Wiśniakowska, L. (Ed.) (2006). Słownik wyrazów bliskoznacznych PWN, 728 p.

Wojtczuk, K., Wierzbicka, A. (Ed.) (2004). Funkcja emocjonalna jednostek językowych i tekstowych, 326 p.

Wrycza-Bekier, J. (2016). Fast Text. Jak pisać krótkie teksty, które błyskawicznie przyciągają uwagę? 191 p.

Zdunkiewicz-Jedynak, D. (2008). Wykłady ze stylistyki. 220 p.

https://kimjestesmy.lidl.pl/ [odczyt: 12.04.2021].

https://sjp.pwn.pl/poradnia/haslo/Przedrostek-bio;20971.html [odczyt: 13.04.2021].




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2022.51.11401

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.