ЙМОВІРНЕ МІСЦЕ СТВОРЮВАНОЇ ТЕОРІЇ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПОМІЖ ІНШИМИ ФУНДАМЕНТАЛЬНИМИ ТЕОРІЯМИ ЩОДО ВПЛИВУ НА МАСОВУ АУДИТОРІЮ

Volodymyr Vladymyrov

Анотація


Стаття продовжує, вперше англійською мовою у вітчизняній науці, опрацьовувати питання про необхідність створення нової наукової теорії – теорії масової інформації, і вперше порушує питання про створення, на місці нині існуючої теорії масової комунікації, системи наук з а) теорії інформації (має бути створена в епоху масової інформації), б) теорії масового розуміння (створена як герменевтика мас), в) теорії масової комунікації (створена як теорія передавання змістів) та теорії масових емоцій (створюється з 2017 р.). Це є парадоксальне становище – відсутність в епоху масових комунікацій фундаментальної теорії масової інформації. Пошуки в наукових працях зарубіжних масовокомунікативних досліджень також показали відсутність як цілісної теорії, як навіть спроб її створення, а також відсутність рішень щодо необхідності її створення як нового наукового напряму.

Ключові слова: комунікативні дослідження, фундаментальна теорія, теорія масової інформації, теорія масових комунікацій.


Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Белецька А.В. (2020), «Аксіоми як основні тези дослідження масових емоцій у соціальних комунікаціях», Наукові записки Інституту журналістики, вип. 76, с. 25-40.

Белецька А.В. (2017), «Масові емоції у соціальних комунікаціях: наявність масиву практики, відсутність теорії», Інформаційне суспільство, вип. 26. с. 44-51.

Владимиров В.M. (2010), «Історичний рубіж у змаганні тралиційних та нових засобів масової комунікації», Інформаційне суспільство, вип. 11, с. 5-9.

Владимиров В.М (2011) «Парадокс відсутності теорії масової інформації», Наукові записки Інституту журналістики, вип. 45, с. 6-9.

Владимиров В.М. (2020), Парадокси сучасної науки про масову комунікацію, Наукова столиця, Київ, 180 с.

Владимиров В.М. (2014), Проблеми розуміння й інтерпретації у соціальній комунікації, Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», Київ, 623 с.

Владимиров В.М. (2020), «Четвертий етап інформаційної революції: ймовірні перспективи, неймовірні можливості», Наукові записки Інституту журналістики, доступно за адресою: www.scientific-notes.com/wp-content/uploads/2020/07/76_1.pdf (останній перегляд 17 листопада 2020)

Демченко В.Д. (2011), «Новітні парадигми вивчення теорії масової комунікації в Україні (до проблеми концептуальної революції)», Держава та регіони. Науково-виробничий журнал. Серія: Соціальні комунікації, вип. 2, доступно за адресою: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_sk/2010_2/files/SC210_05.pdf (останній перегляд 17 листопада 2020).

Здоровега В.Й. (2004), Теорія і методика журналістської творчості, ПАІС, Львів, 268 с.

Кун Т. (2011), Структура научных революций, Koob.ru, доступно за адресою: https://www.koob.ru/kuhn/struktura_nauchnih_revoluciy (останній перегляд 17 листопада 2020).

Москаленко А.З., Губерський Л.В., Іванов В.Ф. (1999), Масова комунікація, Вид-во КНУ імені Тараса Шевченка, Київ, 1999, 634 с.

Партико З.В. (2008), Теорія масової інформації, Афіша, Львів, 292 с.

Почепцов Г.Г. (1999), Теорія комунікації, ВПЦ «Київський Університет», Київ, 308 с.

Різун В.В. (2008), Теорія масової комунікації, ВПЦ «Просвіта», Київ, 260 с.

Стёпин В.С. (1999), Теоретическое знание, доступно за адресою: http://www.philosophi.ru/library/stepin/index.html (останній перегляд 17 листопада 2020).

Хакен Г. (1991), Інформация и самоорганизация, Мир, Москва, 241 с.

Шеннон К. Работы по теории информации и кибернетике, доступно за адресою: http:/reslib.com/book/Raboti_po_teorii_informacii_i_kibernetike (останній перегляд 17 Листопада 2020).

Cherry S. (1978), On Human Communication: A Review, a Survey, and a Criticism [3rd ed], The MIT Press, Cambridge, MA, 374 р.

Goban-Klas T. (1999), Media i komunikowanie masowe. Teorie i analizy prasy, radia, telewizii i Internetu,: Wydawnyctwo naukowe PWN, Warszawa; Krakow, 336 s.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2021.49.11059

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.