РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА У ПОЛІТИЧНИХ КАРИКАТУРАХ США, ФРН І УКРАЇНИ: ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ

Orest Semotiuk

Анотація


Стаття присвячена висвітленню російсько-української війни в американських, німецьких та українських політичних карикатурах. Матеріал дослідження складають 489 політичних карикатур, опублікованих на веб-галереях США, ФРН та України: www.radiosvoboda.org/media/photogallery; www.paolo-calleri.de; www.stuttmann-karikaturen.de; www.politicalcartoons.com. www.cagle.com. Часові рамки дослідження охоплюють березень 2014 – лютий 2016 рр.

Соціальний контекст дослідження сформували такі події: анексія Криму, аварія літака MH117, саміт Великої двадцятки в Брісбені, візити А. Меркель та Ф. Олланда в Україну, саміт G7 у Німеччині, Мінські переговори та ін. Політична карикатура є об’єктом дослідження різних наук: політології, культурології, прикладної лінгвістики (політичної лінгвістики і медіалінгвістики), семіотики, когнітивної лінгвістики, медіапедагогіки. Це пояснюється такими причинами: 1) карикатура є поліаспектним медіафеноменом і водночас засобом політичної комунікації та критики соціальних недоліків; вони впливають на формування картини світу та відображають порядок денний суспільства; 2) карикатура є соціально-культурним феноменом, який має точну локальну і часову прив’язку. 3) політична карикатура є ефективним засобом формування іміджу країни, народу чи окремого політика. З погляду медіалінгвістики політична карикатура є креолізованим (гібридним, мультимодальним) текстом.

Автори політичної карикатури поєднують різні культурні коди для реалізації когнітивних і комунікативних цілей, використовуючи мінімум вербальних та невербальних засобів. Розкодування такого тексту відбувається на двох рівнях: візуальному/невербальному (символи, візуальні метафори, метафоричні сценарії, візуальні фрейми) і на вербальному (підписи, заголовки, вставки, фрази персонажів). Таке подвійне розкодування забезпечує цілісне сприйняття політичної карикатури і посилює її комунікативний ефект. Дискурсивний вимір українсько-російського військового конфлікту було проаналізовано з допомогою кількісних та якісних методів (контент-аналіз, фреймовий аналіз, мультимодальний дискурс-аналіз). Таке поєднання методів забезпечило об’єктивні та надійні результати.

Ключові слова: політична карикатура, креолізований текст, конфлікт, фрейм, контент-аналіз, категорія, метафора, сценарій.


Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Achtenberg Ch. Karikatur als Quelle. Determinanten sozialwissenschaftlicher Interpretation. Frankfurt a. M. u. a.: Peter Lang 1998 (Europäische Hochschulschriften: Reihe XXXI, Politikwissenschaft 372); 240 S.

Boulding К. National Images and International systems. In: J. N. Rosenau (Ed.) International Politics and Foreign Policy. New York. Free Press, 1969. Р. 422.

El Refaie 2009 Multiliteracies: How Readers interptret political cartons. Visual Communication, 8(2), 75.

Final Report on the Meaning of Armed Conflict in International Law. The Hague Conference (2010). Use of Force. Retrieved from: http://www.rulac.org/assets/downloads/ILA_report_armed_conflict_2010.pdf

Grishaeva L.I. The potential of caricature as an object of humanitarian research // Language, communication and social environment. Issue 11. Voronezh, 2013. P. 61-79.

Javorska G. M. Hybrid War as a Discursive Construct // Strategic Priorities. No. 4 (41), 2016. p. 42

Knieper Th. Die politische Karikatur: eine journalistische Darstellungsform und deren Produzenten H. von Halem, 2002. 346 S.

Sorokin Yu.A. Creolized texts and their communicative function // Optimization of speech influence. Moscow: Nauka, 1990. 240 p.

Voroshilova, M. B. Political Creolized Text: Keys to read: ; Ural. State pedagogical Institute – Yekaterinburg, 2013. 194 p.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.45.10010

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.