ПОНЯТТЯ ПРИРОДНОГО ПРАВА В АНТИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ

Анотація

Досліджено проблему природного права в творах мислителів Стародавньої Греції та
Риму. Експліковано поняття права у вузькому та широкому розумінні. Проаналізовано
розвиток та трансформацію ідеї природного права у правових концепціях Гесіода, Геракліта,
Платона, Аристотеля, Цицерона. З’ясовано особливості античного розуміння права,
справедливості та закону. Сформовано бачення природного права як онтологічного феномену.
Визначено його особливість як субстанційно-атрибутивного явища. Особливу увагу приділено
природному праву як головному поняттю в системі вчень про право античності.
Проаналізовано теорії походження природного права, його визначальних елементів та шляхів
застосування у житті окремого індивіда та в правотворчості держави загалом. Підсумовано, що
природне право античності слугувало зразком для формування позитивних законів.
Ключові слова: природне право, позитивне право, античність, Логос, справедливість.