ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ НА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОСЛИН BETULA PENDULA ROTH. ТА PINUS SYLVESTRIS L. НА ПОРОДНИХ ВІДВАЛАХ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ
Анотація
Визначено вплив регуляторів росту рослин – гібереліну, Епіну-екстра, Циркону та Мочевину-К1 на вміст первинних і вторинних продуктів метаболізму, зокрема, водорозчинних білків, пігментів фотосинтезу, розчинних вуглеводів, фенольних сполук та активність перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у хвої Pinus sylvestris L. і листках Betula pendula Roth., які ростуть на породному відвалі Центральної збагачувальної фабрики Червоноградського гірничопромислового району.
У процесі використання практично всіх регуляторів росту концентрація фотосинтезуючих пігментів, зокрема, хлорофілу а та хлорофілу b, а також вуглеводів підвищувалась і трохи знижувалась у сосни та берези за дії Мочевину-К. Вміст допоміжних пігментів – каротиноїдів у хвої Pinus sylvestris залишався на рівні контролю. Вміст каротиноїдів у листках Betula pendula був вищим за обприскування гібереліном (157 %) і Цирконом (172 %).
Вміст водорозчинних білків підвищувався під впливом стимуляторів росту як у Pinus sylvestris, так і у Betula pendula. У берези найефективніше діяв Мочевин-К1, під час обробки якого кількість білка підвищилася на 37,8 %, порівняно з контролем. У сосни найбільшу кількість білка відзначено у варіанті з використанням Епіну-екстра (118 %).
У листках берези кількість фенольних сполук під дією регуляторів росту залишалася на рівні контролю або знижувалася до 85 % (за обробки ГК), за дії Циркону – до 78 %, а у хвої сосни при цьому рівень вторинних метаболітів трохи перевищував контрольні показники.
У сосни активність перекисного окиснення ліпідів знижували всі регулятори росту, у берези за обробки Епіном-екстра змін щодо ПОЛ не зазначено.
Отримані результати дають змогу рекомендувати нові регулятори росту (Епін-екстра, Циркон і Мочевин-К1) для підвищення толерантності рослин до несприятливих умов середовища існування.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Baranov V. I., Knysh I. B. Khimiko-mineralohichnyi sklad porid vidvalu vuhilnykh shakht TsZF “Lvivsystemenerho” ta yikh vplyv na prorostannia nasinnia // Promyslova botanika: stan ta perspektyvy rozvytku: materialy V Mizhnar. konf. (Donetsk, 2007). S. 36–37.
Baranov V. I. Ekolohichnyi opys porodnoho vidvalu vuhilnykh shakht TsZF ZAT “Lvivsystemenerho” yak obiekta dlia ozelenennia // Visn. Lviv. un-tu. Ser. biol. 2008. Vyp. 46. S. 172–178.
Voronyna L. P. Otsenka ekzohennoho deistvyia fytohormona 24-epybrassynolyda y eho vzaymodeistvyia s hybberellynom (Az) // Polyfunktsyonalnost deistvyia brassynolydov. M.: NeST M, 2007. S. 128–139.
Havrylenko V. F., Ladyhyna M. E., Khandobyna L. M. Bolshoi praktykum po fyzyolohyy rastenyi. Fotosyntez. Dykhanye / pod red. B.A. Rubyna. M.: Vyssh. shkola, 1975. 392 s.
Zaprometov M. N. Byokhymycheskye metody v fyzyolohyy rastenyi. M.: Nauka, 1971. 191 s.
Zaprometov M. N. Fenolnye soedynenyia: rasprostranenye, metabolyzm y funktsyy v rastenyiakh. M.: Nauka, 1993. 272 s.
Zaprometov M. N. Fenolnye soedynenyia y ykh rol v zhyzny rastenyia: 56-e Tymyriazevskoe chtenye. M.: Nauka, 1996. 45 s.
Kalytukho L. N., Kabannykova L. F., Chaika M. T. Vlyianye brassynolyda na protsessy rosta y nakoplenye fotosyntetycheskykh pyhmentov v prorostkakh trytykale // Doklady AN Belorussyy. 1997. T. 41. № 4. S. 69–72.
Kalytukho L. N., Makarov V. N., Pshybytko N. L., Kabashnykova L. F. Vlyianye brassynosteroydov na fyzyoloho-byokhymycheskye kharakterystyky prorostkov pshenytsy // Tez. dokl. 4-ho sezda Ob-va fyzyolohov rastenyi. M., 1999. T. 2. S. 590.
Kobyletska M., Terek O. Vplyv ioniv kadmiiu na vmist fenolnykh spoluk ta vilnoho prolinu v roslynakh kukurudzy // Visn. Lviv. un-tu. Ser. biol. 2002. Vyp. 28. S. 311–316.
Krasylnykova L. A., Avksenteva O. A., Zhmurko V. V. y dr. Byokhymyia rastenyi. Rostov-na-Donu: Fenyks; Kharkov: Torsynh, 2004. 224 s.
Malevannaia N. N. Preparat tsyrkon – ymmunomoduliator novoho typa // Prymenenye preparata tsyrkon v proyzvodstve selskokhoziaistvennoi produktsyy: tez. dokl. nauch-prakt. konf. M., 2004. S. 17–20.
Malevannaia N. N. Rostostymulyruiushchaia y ymmunomodulyruiushchaia aktyvnosty pryrodnoho kompleksa hydroksykorychnykh kyslot (preparat Tsyrkon) // Rehuliatsyia rosta, razvytyia y produktyvnosty rastenyi: materyaly 4 Mezhdunar. nauch. konf. (Mynsk, 2005). Mynsk, 2005. S. 141.
Metody byokhymycheskoho yssledovanyia rastenyi / pod red. A.Y. Ermakova. L.: Ahropromyzdat, Lenynhr. otd-nye, 1987. 430 s.
Pleshkov B. P. Uskorennyi polumykrometod opredelenyia sakharov // Praktykum po byokhymyy rastenyi. M.: Kolos, 1976. S. 115–117.
Prusakova L. D., Chyzhova S. Y. Prymenenye brassynosteroydov v ekstremalnykh dlia rastenyi uslovyiakh // Ahrokhymyia. 2005. № 7. S. 87–94.
Roshka N. D., Kleshch F. Y., Mustiatse H. Y. Labylnost pyhmentnoi systemy shalfeia muskatnoho v zavysymosty ot uslovyi proyzrastanyia v pervom hodu vehetatsyy // Fyzyoloho-byokhymycheskye osnovy povyshenyia produktyvnosty y ustoichyvosty rastenyi. Kyshynev: Shtyyntsa, 1993. S. 100–101.
Runkova L. V., Melnykova M. N., Aleksandrova B. C. Deistvye tsyrkona na trudnoukoreniaemye rastenyia // Rehuliatsyia rosta, razvytyia y produktyvnosty rastenyi: 2 Mezhdunar. konf. Mynsk, 2001. S. 218.
Smyrnov Y. A. Struktura khloroplastov y faktory sredy. M.: Nauka, 1986. 269 s.
Taran N. Yu. Karotynoidy fotosyntetychnykh tkanyn za umov posukhy // Fyzyolohyia y byokhymyia kulturnykh rastenyi. 1999. T. 31. № 6. S. 414–422.
Shakyrova F. M. Nespetsyfycheskaia ustoichyvost rastenyi k stressovym faktoram y ee rehuliatsyia. Ufa: Hylem, 2001. 160 s.
Bredford W. A simple method for protein test // Annal. Biochem. 1976. Vol. 72. P. 248–252.
Dixon R. A., Paiva N. L. Stress-induced phenilpropanoid metabolism // Plant Sell. 1995. Vol. 7. N 7. P. 1085–1097.
Kumar G. N., Knowles N. R. Changes in Lipid Peroxidation and Lipolytic and Free-Radical Scavenging Enzyme during Aging and Sprouting of Potato (Solanum tuberosum L.) Seed-Tubers // Plant Physiol. 1993. Vol. 102. P. 115–124. https://doi.org/10.1104/pp.102.1.115
Li J., Ou-Lee T., Raba R. et al. Arabidopsis flavonoid mutants are hypersensitive to UV-B irradiation // Plant Cell. 1993. Vol. 5. P. 171. https://doi.org/10.1105/tpc.5.2.171
Shimazaki K., Igarashi T., Kondo N. Protection by the epidermis of photosynthesis against UV-C radiation estimated by chlorophyll a fluorcscense // Physiol. Plant. 1988. Vol. 74. P. 34. https://doi.org/10.1111/j.1399-3054.1988.tb04937.x
Elektronnyi resurs: http://meteorit.at.ua
Elektronnyi resurs: http://www.agronauk.narod.ru/
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2018.79.19
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
