Анотація
У нашій колекції ліній, яка включає більше 400 ліній різного походження, було знайдено сім зразків із віялоподібним жилкуванням листка: ВИР130, МВ8, InK630, КГ16, InK2218, LD835, InK1589. В опублікованих іншими дослідниками результатах дослідів встановлено контроль ознаки рецесивними алелями одного або двох генів. Дослідження проводили за схемою класичної генетики. Вирощували за звичайною технологією в польових умовах лінії соняшника, ізолювали, проводили ручну кастрацію, схрещували з іншими лініями. Лінії з віялоподібним жилкуванням листкової пластинки були включені до схрещування з лініями зі звичайним жилкуванням. У першому поколінні спостерігали звичайне жилкування. У другому поколінні було отримано два класи рослин: зі звичайним жилкуванням та з віялоподібним у співвідношенні 3:1. Для встановлення ідентичності генетичного контролю ознаки віялоподібного жилкування листків усі лінії з цією ознакою були схрещені між собою. Встановлено під час схрещування ідентичність ліній КГ16 та InK1589 за проявом комплексу морфологічних ознак. У першому поколінні від схрещування ліній з віялоподібним жилкуванням не спостерігали рослин зі звичайним жилкуванням. Встановлено, що ознака віялоподібного жилкування обумовлена рецесивним станом одного гена у семи лініях ВИР130, МВ8, InK630, КГ16, InK2218, LD835, InK1589. Для позначення гена, який контролює ознаку віялоподібного жилкування, застосовано символ “vs”, який вже публікувався дослідниками. Ідентифікацію нашого лінійного матеріалу з використаними ними лініями не проводили. У рослинах гібридів першого та другого покоління спостерігали зміну форми крайових квітів на більш звужену та видовжену. Віялоподібне жилкування супроводжувалося сильною або дуже сильною вирізаністю краю листкової пластинки. Встановлено, що рецесивний алель “vs” гена, якій обумовлює віялоподібне жилкування листка в лініях МВ8, InK630, КГ16, LD835, InK1589, одночасно обумовлює звуження крайових квіток соняшника та сильну порізаність краю листкової пластинки.
Ключові слова
ген; лінія; листки; соняшник; ознака
Посилання
Havrylova V. A., Anysymova Y. N. Henetyka kulturnykh rastenyi. Podsolnechnyk. SPb.: VYR, 2003. 203 s.
Demuryn Ya. N., Tolmachёv V. V. Nasledovanye nekotorykh markernykh pryznakov podsolnechnyka. Voprosy prykladnoi fyzyolohyy y henetyky maslychnykh kultur. Krasnodar, 1986. S. 14–19.
Soroka A. Y., Liakh V. A. Osobennosty nasledovanyia zhylkovanyia lystev u podsolnechnyka. Aktualnye voprosy byolohyy, ekolohyy y khymyy. Rozdil Henetyka ta fiziolohiia roslyn. 2011. Vyp. № 2. S. 58–63. http://sites.znu.edu.ua/bio-eco-chem-sci/issues/files/2011/11/45/6619_1320835754_11sailup.pdf
Tolmachev V. V., Vedmedeva E. V. Henetycheskyi kontrol nekotorykh morfolohycheskykh pryznakov podsolnechnyka // Zb. nauk. prats In-tu oliinykh kultur UAAN. Zaporizhzhia, 1999. Vyp. 4. S. 27–35.
Tolmachev V. V., Vedmedeva K. V., Solodenko A. E. Yspolzovanye retsessyvnykh henov morfolohycheskykh pryznakov DNK-markerov v semenovodstve podsolnechnyka // Visn. ZHU. 2014. № 1. S. 45–48.
Kovačik A. Škaloud V. Collection of sunflower marker genes available for genetic studies // Helia. 1980. N 3. P. 27–28.
Soroka A. I., Lyakh V. A. Inheritance of two types of modified leaf venation in sunflower (Helianthus annuus L.) // Indian. J. Genet. 2015. №75(1): R.75–78. DOI: 10.5958/0975-6906.2015.00009.7 https://doi.org/10.5958/0975-6906.2015.00009.7
Škorić D. Sunflower breeding. Sunflower-Monograph, Nolit, Beograd, 1989. P. 285–393.
