БІОМОРФОЛОГІЧНА ТА БІОЛОГІЧНА СТРУКТУРИ ФЛОРИ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ПИРЯТИНСЬКИЙ»

Анотація

Проаналізовано біоморфологічну структуру флори Національного природного парку «Пирятинський». Встановлено, що вона типова для регіональних флор помірних широт Голарктики й відображає домінування безрозеткових і напіврозеткових, безкореневищних та короткокореневищних трав’янистих полікарпіків із літньозеленим типом вегетації. Адвентивний компонент зміщує розподіл біоморф у бік більш термофільних флор. З’ясовано, що на розподіл видів за типом запліднення впливає ценотичне й оселищне різноманіття національного парку. У флорі національного парку переважають ентомогами, також значна участь анемогамів, а автомогами та гідрогами представлені меншою кількістю видів. Найчастіше додатковою стратегією запліднення слугує автогамія, яка є вимушеним способом утворення діаспор в умовах, що не сприяють перехресному запиленню. Досліджено стратегії дисемінації видів флори НПП. Встановлено, що специфікою компоненти аборигенних рослин є вагома роль балістохорів і гідрохорів, тоді як з-поміж алохтонних елементів виокремлюється численна група антропохорів. Успішна дисемінація часто супроводжується поєднанням механізмів розповсюдження діаспор. Як результат пристосування до строкатих еколого-ценотичних умов НПП й антропогенного пресингу у представників флори виокремилась 71 стратегія дисемінації. Найчастіше трапляється поєднання пристосувань до анемохорії, барохорії та епізоохорії.  Розподіл видів за кольором оцвітини є типовим для голарктичних флор. На відміну від давньосередземноморських, субтропічних і тропічних флор спостерігається знижена частка рослин із червоним та пурпуровим забарвленням на фоні суттєвого збільшення ролі фіолетово- й рожевоквіткових видів. Проаналізовано особливості флорифікації спонтанної флори НПП «Пирятинський». Невідповідність кліматичних умов до оптимуму видів-вселенців зумовлює зміщення піку фенограми флорифікації у адвентивної фракції на липень – вересень.