ВІДТВОРЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ САМОК САЙГАКА SAIGA TATARICA LINNAEUS, 1766 АСКАНІЙСЬКОЇ ПОПУЛЯЦІЇ

Ye. Steklenev, V. Smagol

Анотація


Досліджено показники відтворювальної здатності самок сайгака в умовах напіввільного утримання на півдні України. Встановлено, що активізація овогенезу в самок сайгака починається у літні місяці (липень–серпень) і визначається зростанням значної кількості фолікулів. Дозрівання фолікулів у дорослих самок спостерігається пізньої осені та взимку, що вказує на їхню готовність до парування. Парування тварин відбувається у досить стислі строки – протягом двох–трьох тижнів. У всіх самок, досліджених у зимово-весняний період, зафіксована вагітність із досить синхронним розвитком зародків і плодів. У молодих самок активізація овогенезу починається у пізніші строки (жовтень–листопад), ніж у дорослих, і характеризується поступовим розвитком фолікулів та дозріванням ооцитів. Статевої зрілості у 7–8 місяців досягають лише деякі добре розвинуті самки (не більше 20 %), фізіологічно зрілими ж вони стають у 18–19-місячному віці. Показники відтворювальної здатності самок сайгака асканійської популяції мало чим відрізняються від аналогічних показників цього виду тварин із автохтонних популяцій. Деякі відхилення у той чи інший бік у строках початку статевої активності визначається перш за все кліматичними умовами того чи іншого року, а також наявністю зеленого корму. Напіввільне утримання сайгаків на великих степових територіях і їхнє самостійне визначення власної трофічної бази сприяють нормальному функціонуванню всіх органів і систем, що в кінцевому результаті визначає їхню успішну реакліматизацію в степових районах півдня України.


Повний текст:

PDF

Посилання


Adolf T. A. Nekotorye dannye po byolohyy saihaka v Astrakhanskykh stepiakh // Uchenye zapysky MHPY ym. Potemkyna. Zoolohyia. 1954. T. 7. Vyp. 2. S. 125–139.

Bannykov A. H., Zhyrnov L. V., Lebedeva L. S., Fandeev A. A. Byolohyia saihaka. M., 1961. 336 s.

Bannykov A. H. Mlekopytaiushchye Monholskoi Narodnoi Respublyky // Trudy Monholskoi komyssyy AN SSSR. 1954. № 53. 669 s.

Vasenko E. P. ekolohyia y rasprostranenye saihy (Saiga tatarica L.) // Trudy hos. zapovednyka Barsa-Kelmes. Alma-Ata. 1950. Vyp. 1. S. 38–115.

Dal S. K., Husev V. M., Bednyi S. N. Ob ekolohyy y razmnozhenyy saihy // Zooloh. zhurnal. 1958. T. 37. Vyp. 3. S. 447–456.

Lavrovskyi A. A. O vlyianyy letnei zasukhy y surovoi zymy 1949/50 h. na chyslennost y razmeshchenye saihakov // Okhrana pryrody. 1950. № 10. S. 83–87.

Parshutyn H. V., Smyrnov-Uhriumov D. V. Yskusstvennoe osemenenye selskokhoziaistvennykh zhyvotnykh. M.: Selkhozyzdat, 1962. 280 s.

Plokhynskyi N. A. Rukovodstvo po byometryy dlia zootekhnykov. M.: Kolos, 1969. 256 s.

Rakov N. V. Saihak v Zapadnom Kazakhstane // Trudy Yn-ta zoolohyy AN Kaz. SSR. Alma-Ata. 1956. T. 6. S. 28–60.

Sludskyi A. A. Saihak v Kazakhstane // Trudy Yn-ta zoolohyy AN Kaz. SSR. 1955. T. 4. S. 18–55.

Smahol V. O. Dynamika chyselnosti populiatsii saihaka Saiga tatarica L. v zapovidnyku «Askaniia-Nova» ta chynnyky, shcho yii zumovliuiut // Visti Biosfernoho zapovidnyka «Askaniia-Nova». 2015. T. 17. C. 77–81.

Steklenov Ye. P., Smahol V. O. Formuvannia subpopuliatsii saihaka (Saiga tatarica L.) v zapovidnyku «Askaniia-Nova» // Nauk. visn. Nats. un-tu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Ser. Tekhnolohiia vyrobnytstva i pererobky produktsii tvarynnytstva. K., 2011. Vyp. 160. Ch. 1. S. 352–363.

Fandeev A. A. Razmnozhenye y razvytye saihaka v sviazy s voprosamy ratsyonalyzatsyy promysla: avtoref. dys. … kand. byol. nauk. M., 1965. 21 s.

Bannicov A. G. Exploatation on the Saiga antelope in the USSR // Symp. Inst. Biol. 1963. N 11. P. 45–52.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2017.76.19

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.