МЕТАБОЛІЧНІ ПРОЦЕСИ В ОРГАНІЗМІ САМЦІВ ЩУРІВ F1 У ПЕРІОД ВИПОЮВАННЯ «НАНОГЕРМАНІЮ» ЦИТРАТУ І ЦИТРАТУ ГЕРМАНІЮ ХІМІЧНО СИНТЕЗОВАНОГО
Анотація
Вивчали порівняльний вплив різних доз цитрату Ge, що коригує метаболічні процеси і рівень мінеральних елементів у тканинах, має імуностимулюючі властивості, на біохімічні показники крові, вміст окремих макро- та мікроелементів у тканинах і детоксикаційну здатність тканин окремих органів самців щурів. Дослідження виконані в умовах віварію Інституту біології тварин НААН на самцях щурів першого покоління, поділених на п’ять груп, по 5 тварин у кожній, отриманих від самиць, яким випоювали аналогічні кількості цитратів Ge упродовж вагітності й лактації, що застосовувалися для відповідних груп самців. Тварини I групи (контрольної) отримували гранульований комбікорм і питну воду. Щурам дослідних груп, крім комбікорму, додавали щоденно до питної води цитрат Ge, отриманий методом нанотехнології з розрахунку: II група – 10 мкг Ge/кг маси тіла, III – 20 мкг Ge/кг м. т., IV – 200 мкг Ge/кг м. т., а для V – 2000 мкг Ge/кг м. т. з його цитрату, що отриманий методом хімічного синтезу. Відзначено відмінності вмісту загального протеїну, альбуміну, триацилгліцеролів, креатиніну, Кальцію і активності АсАТ у крові тварин дослідних груп, порівняно з контрольною. Біологічна дія цитратів Ge зумовлювала більш виражені зміни у тварин II і ІІІ груп, що характеризувалися вірогідно вищим вмістом у крові альбуміну (ІІІ), креатиніну (ІІ, ІІІ), триацилгліцеролів (ІІІ, ІV груп), а також АсАТ активності крові (ІІ) на тлі нижчого рівня альбуміну, триацилгліцеролів і Кальцію (ІІ). У той же час відзначено нижчий вміст загального протеїну у крові тварин V групи, яким випоювали 2 мг Ge з його цитрату хімічно синтезованого. Тварини ІІІ, IV і V груп виявляли також вищий рівень детоксикаційної здатності їхнього організму, що характеризувалася вірогідно вищим вмістом фенолсульфатів у тканинах печінки (ІІІ, V) та нирок (ІІІ), а для фенолглюкуронідів – у тканинах печінки та скелетних м’язів (ІІІ) і нирок (ІІІ і ІV груп щурів). Встановлено вірогідно вищий вміст Cu у тканинах печінки і нирок щурів II і ІІІ груп, легень – усіх дослідних груп, а також Co і Mn – печінки для II і ІІІ груп, Mn – легень для IV і V груп, порівняно з контролем. У м’язах щурів відзначено вірогідно нижчий вміст Cu, Co і Mn для ІІІ, IV і V груп, Fe – ІІ та V, а Zn – IV груп, на тлі зростання його рівня для ІІ і V дослідних груп.
Повний текст:
PDFПосилання
Vlizlo V. V., Bashchenko M. I., Iskra R. Ia. ta in. Nanotekhnolohii ta yikh zastosuvannia u tvarynnytstvi y veterynarnii medytsyni // Visn. ahrarnoi nauky. 2015. № 11. S. 5–9.
Vlizlo V. V., Iskra R. Ia., Fedoruk R. S. Nanobiotekhnolohii. Suchasnist ta perspektyvy rozvytku // Biolohiia tvaryn. 2015. T. 17. № 4. S. 18–29.
Dolaichuk O. P., Fedoruk R. S., Kaplunenko V. H. Fiziolohichnyi vplyv nanotsytratu hermaniiu za umov yoho vypoiuvannia laktuiuchym samkam shchuriv ta yikh pryplodu // Fiziol. zhurnal. 2014. T. 60. № 3. S. 222.
Komarov B. A., Komarov A. B., Komarova K. B. Ob elemente hermanyi y eho roly v byoprotsessakh [Elektronnyi resurs] // Fytoterapyia. 2014. Rezhym dostupu: http://www.treskunov.ru/fitohitodezi/komarov_o_germanii.html.
Kresiun V. I., Shemonaieva K. F., Vidavska A. H. Farmakolohichna kharakterystyka spoluk hermaniiu // Klinich. farmatsiia. 2004. № 4. S. 64–68.
Laboratorni metody doslidzhen u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni: dovidnyk / V.V. Vlizlo, R.S. Fedoruk, I.B. Ratych ta in.; za red. V.V. Vlizla. Lviv: SPOLOM, 2012. 764 s.
Lukevyts e. Ia., Har T. K., Yhnatovych L. M., Myronov V. F. Byolohycheskaia aktyvnost soedynenyi hermanyia. Ryha: Zynatne, 1990. 191 s.
Lukianchuk V. D., Nemiatykh O. D. Vlyianye koordynatsyonnoho soedynenyia hermanyia s nykotynovoi kyslotoi na aktyvnost fermentov enerhetycheskoho obmena pry ekstremalnom kyslorododefytsytnom sostoianyy // Ukr. zhurnal ekstrem. medytsyny im. H.O. Mozhaieva. 2003. № 1. S. 62–66.
Nanomaterialy v biolohii. Osnovy nanoveterynarii / V.B. Borysevych, V.H. Kaplunenko, M.V. Kosinov ta in.; za red. V.B. Borysevycha, V.H. Kaplunenka. K.: Avitsenna, 2010. 416 s.
Patent Ukrainy na korysnu model № 38391. MPK (2006): C07C 51/41, C07F 5/00, C07F 15/00, C07C 53/126 (2008.01), C07C 53/10 (2008.01), A23L 1/00, B82B 3/00. Sposib otrymannia karboksylativ metaliv «Nanotekhnolohiia otrymannia karboksylativ metaliv» [Tekst] / M.V. Kosinov, V.H. Kaplunenko. Opubl. 12.01.2009. Biul. № 1.
Sakhanda I. V. Preparaty Hermaniiu ta yikh zastosuvannia v medytsyni // Ukr. nauk-med. molodizhnyi zhurnal. 2014. № 4 (84). S. 83–86.
Seifullina I. Y., Nemiatykh O. D., Lukianchuk V. D., Tkachenko Ye. V. Farmakolohichni efekty hermaniievykh spoluk // Odeskyi med. zhurnal. 2003. № 6. S. 111–114.
Stadnyk A. M., Byts H. O., Stadnyk O. A. Biolohichna rol hermaniiu v orhanizmi tvaryn ta liudyny // Nauk. visn. Lviv. nats. akad. veteryn. medytsyny im. S.Z. Hzhytskoho. 2006. T. 8. № 2. Ch. 1. S. 185–174.
Trakhtenberh I. M., Chekman I. S., Lynnyk V. O. ta in. Vzaiemodiia mikroelementiv: biolohichnyi, medychnyi i sotsialnyi aspekty // Visn. NAN Ukrainy. 2013. № 6. S. 11–20.
Fedoruk P. S., Khrabko M. I. Dynamika masy tila i reproduktyvna funktsiia samok shchuriv ta zhyttiezdatnist pryplodu za vypoiuvannia riznykh kilkostei tsytratu hermaniiu // Biolohiia tvaryn. 2015. T. 17. №. 3. S. 214.
Dolaychuk O. P., Fedoruk R. S., Kovalchuk I. I., Kropyvka S. I. Physiological and biochemical processes in the organisms of rats when feeding them with different amounts of germanium citrate // Biolohiia tvaryn. 2015. T. 17. № 2. S. 50–56.
European convention for the protection of vertebrate animals used for experim. and other scientific purposes. Coun. of Europe, Strasbourg, 1986. Pp. 53.
Long Q. C., Zeng G. X., Zhao X. L. Pharmacocinetics of germanium after po beta- carboxyethilgermamum sesquioxide in 24 Chinese volunteers // Zhongguo Yao Li Xue Bao. 1996. Vol. 17. N 5. P. 415–418.
Sawai K., Kurono M., Awaaya J. et al. Composition containing Organogermanium compound and immunity – adjusting agent composition. Pat. (5 340 806 (K1. 514184) USA; 23) Aug. 1994.
Thayer J. S. Germanium compounds in biological systems // Rev. Silicon, Germanium, Tin, Lead Compd. 1985. Vol. 8 (2–3). P. 133–155.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2017.75.18
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.