ЗМІНА АКТИВНОСТІ Na+/K+–АТФ-ази В ЕМБРІОНАХ КОРОПОВИХ РИБ ЗА ДІЇ РІЗНОГО ТЕМПЕРАТУРНОГО ТА КИСНЕВОГО РЕЖИМУ ВОДОЙМ
Анотація
У зв’язку з глобальним підвищенням середньорічних температур відбуваються суттєві зміни умов існування гідробіонтів. Останнім часом у багатьох водоймах спостерігається зростання температури води на 4–5 °С. Оскільки риби є пойкілотермними тваринами, то дані зміни будуть сильно позначатися на їхній життєдіяльності. Саме тому метою наших досліджень було визначити вплив екологічних чинників водного середовища та їхні коливання на ранні етапи розвитку ембріонів риб, оцінити ступінь їхньої дії за анатомічними, морфологічними, біохімічними і генетичними показниками. У даній статті освітлено лише частину від загальної кількості отриманих результатів, а саме зміну активності Na+/K+–АТФ-ази для ембріонів коропа, білого амура та білого товстолобика. Встановлено міжвидову різницю в активності Na+/K+–АТФ-ази. За погіршення температурних умов і зниження при цьому концентрації розчиненого кисню у білого товстолобика підвищується активність ферменту, тобто відбувається посилений обмін між зовнішнім і внутрішнім середовищем ікринки, що ми спостерігали за температури 30,4 та 30,6 ºС, де активність ферменту була найвищою. Крім того, при цьому відбувався прискорений ріст ембріонів і спостерігався значний відсоток аномалій їхнього розвитку. Оптимальною, на наш погляд, була температура під час інкубації білого товстолобика в межах 25–28 ºС. Для ікри білого амура виявлено максимальне значення активності АТФ-ази за температури 25,6 ºС (41,1 мкг Р/год×мг білка). Оптимальними за показником активності досліджуваного ферменту ми вважаємо температури на рівні 25,0 ºС, як і для білого товстолобика. У коропа на стадії пігментації очей нами відмічено найвищу активність Na+/K+–АТФ-ази за температури 22,0–24,0 ºС, яка була на 22,8–59,0 % вищою, ніж за 25,0–28,0 ºС. Саме 22,0–24,0 ºС є оптимальним температурним режимом для цього виду у природних водоймах. З підвищенням температури на цій стадії відбувається зниження активності ферменту, що зумовлено адаптивною реакцією ембріона на зростаючий вплив температурного чинника та зниження вмісту розчиненого у воді кисню.
Повний текст:
PDFПосилання
Antonov V. F. Membrannyi transport // Soros. obrazov. zhurnal. 1997. № 6. S. 4–12.
Boiko N., Tselevych M., Sanahurskyi D. Vplyv yoniv vazhkykh metaliv na aktyvnist Na+, K+ ATF-azy ta dynamiku transmembrannoho potentsialu zarodkiv viuna // Visn. Lviv. un-tu. Ser. biol. 2002. Vyp. 29. S. 25–31.
Vodianitskyi O. M., Potrokhov O. S., Zinkovskyi O. H. Embrionalnyi rozvytok koropa y aktyvnist fermentiv enerhetychnoho ta plastychnoho obminu za dii kolyvan temperaturnoho rezhymu vodoimy // Suchasni problemy teoretychnoi ta praktychnoi ikhtiolohii: Materialy VII Mizhnar. ikhtiolohichnoi nauk-prakt. konf., prysviach. 140-richchiu Kherson. derzh. ahrar. un-tu. 10–13 veresnia 2014 r. Melitopol;Berdiansk, 2014. S. 38–42.
Vodianitskyi O. M. Aktyvnist fermentiv enerhetychnoho ta plastychnoho obminu embrioniv biloho tovstolobyka za dii kolyvan temperaturnoho ta kysnevoho rezhymu vodoim // Suchasna hidroekolohiia: mistse naukovykh doslidzhen u vyrishenni aktualnykh problem: zb. materialiv nauk-prakt. konf., prysviach. 75-richchiu zasnuvannia In-tu hidrobiolohii NANU. 2–3 kvitnia 2015 r. K., 2015. S. 16–18.
Vodianitskyi O. M., Prychepa M. V. Vplyv abiotychnykh chynnykiv na aktyvnist Na-K-ATF-azy pid chas embrionalnoho rozvytku koropa ta biloho amura // Suchasna hidroekolohiia: mistse naukovykh doslidzhen u vyrishenni aktualnykh problem: nauk-prakt. konf. molodykh vchenykh. 6–7 zhovtnia 2016 r. K., 2016. S. 13–15.
Holovanov V. K., Chuiko H. M., Podhornaia V. A. Fyzyoloho-byokhymycheskye aspekty adaptatsyi ryb v zone subletalnykh vysokykh temperatur // Sovremennye problemy fyzyolohyy y byokhymyy vodnykh orhanyzmov: materyaly III Mezhdunar. konf. s elementamy shkoly dlia molodykh uchenykh, aspyrantov y studentov. 22–26 yiunia 2010 h. Petrozavodsk: Karelskyi nauchnyi tsentr RAN, 2010. S. 32–34.
Kondrashova M. N., Lesohorova M. N., Shnol S. e. Metod opredelenyia neorhanychnoho fosfora po spektram pohloshchenyia v ultrafyolete // Byokhymyia. 1965. T. 30. Vyp. 3. S. 567–572.
Kravtsov A. V., Aleksenko Y. R. Mekhanyzmy rehuliatsyy vektornykh fermentov byomembran. K.: Nauk. dumka, 1990. 176 s.
Kiaiviariainen E. Y., Borvynskaia E. V., Kuklyna M. M., Nemova N. N. Rol Na+, K+ ATF-azy v byokhymycheskykh mekhanyzmakh adaptatsyi k byotycheskym y abyotycheskym faktoram sredy // Sovrem. problemy fyzyolohyy y byokhymyy vodnykh orhanyzmov: materyaly III Mezhdunar. konf. c elementamy shkoly dlia molodykh uchenykh, aspyrantov y studentov 22–26 yiunia 2010 h. Petrozavodsk: Karelskyi nauchnyi tsentr RAN, 2010. C. 115–120.
Lukianenko V. Y. ekolohycheskye aspekty ykhtyotoksykolohyy. M.: Ahropromyzdat, 1987. 240 s.
Metody byokhymycheskykh yssledovanyi (lypydnyi y enerhetycheskyi obmen) / red. M.Y. Prokhorova. L.: Yzd-vo Lenynhr. un-ta, 1982. 272 s.
Culberson C. H., Knapp G., Williams R. T., Zemlyak F. A comparison of methods for the determination of dissolved oxygen in seawater. – WHP Office report, WHPO-91-2, February 1991. [Updated 8/99].
Diana J. S. The growth of largemouth bass, Micropterus salmoides, under constant and fluctuating temperatures // J. Fish Biol. 1984. Vol. 24. N 2. P. 165–172. https://doi.org/10.1111/j.1095-8649.1984.tb04787.x
Hochachka P. W., Somero G. N. Biochemical adaptation: Mechanism and process in physiological evolution. Oxford: Oxford University Press, 2002. 356 p.
Janauer G. A. Aquatic vegetationin river floodplains: climate change effects, river restorationand ecohydrology aspects // ClimateChange. Inferences from Paleoclimate and Regional Aspectsp. NewYork: Springer, 2012. P. 149–156.
Prochazka E. Incidence of malformations in fish embryos/larvae. Smart Water Research Facility, Griffith University – Nathan/Gold Coast Campus– September 18. 2009. 11 p.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2017.75.02
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.