ВПЛИВ РІЗНИХ КОНЦЕНТРАЦІЙ ПОЗАКЛІТИННОЇ ГЛЮКОЗИ НА ЦИТОТОКСИЧНІСТЬ Α-СИНУКЛЕЇНУ ЛЮДИНИ У МОДЕЛЬНИХ ШТАМАХ ДРІЖДЖІВ HANSENULA POLYMORPHA

Анотація

Для моделювання процесів, притаманних нейронам за хвороби Паркінсона, було сконструйовано вектор pGLG61-SNCA для експресії у клітинах дріжджів Hansenula рolymorpha химерного конструкту SNCA-GFP, який складався з послідовності гена людського α-синуклеїну (SNCA), злитого з геном зеленого флуоресцентного білка (yEGFP). Оскільки патологія дофамінергічних нейронів чорної субстанції середнього мозку у разі хвороби Паркінсона часто розвивається на тлі надсинтезу α-синуклеїну, в роботі використовували штами – мультикопійні інтегранти, відібрані за стійкістю до генетицину, що характеризувалися підвищеною флуоресценцією міченого GFP α-синуклеїну в цитозолі. Встановлено, що у середовищі з 1 % глюкози (фізіологічні умови культивування дріжджів) частка мертвих клітин штаму NCYC 495 / SNCA була помітно вищою порівняно зі штамом дикого типу, що свідчить про токсичний ефект гетерологічної експресії гена α-синуклеїну. Отримані результати були підтверджені кінетиками росту досліджуваних штамів у рідкій культурі. Для моделювання умов гіпоглікемії у клітинах H. рolymorpha використовували середовище із 0,1 % глюкози. Встановлено, що кількість клітин штаму NCYC 495 / SNCA, в яких детектувався флуоресцентно-мічений α-синуклеїн, у перші 18 год культивування швидше зменшувалася на середовищі з низькою концентрацією глюкози (0,1 %) порівняно з клітинами, вирощеними на середовищі з високою концентрацією глюкози (1 %), що супроводжувалося прогресивною загибеллю клітин. Отримані дані свідчать про ефективність вибраної моделі для дослідження впливу різних екзогенних чинників і цитотоксичніть α-синуклеїну людини.