ДОСЛІДЖЕННЯ ЗДАТНОСТІ ЛАНДОМІЦИНУ А ДОЛАТИ МНОЖИННУ ЛІКАРСЬКУ СТІЙКІСТЬ ПУХЛИННИХ КЛІТИН IN VITRO

Анотація

Метою даної роботи стало дослідження протипухлинного потенціалу ангуциклінового антибіотика ландоміцину А (ЛА) щодо пухлинних клітин гострого промієлоцитарного лейкозу людини лінії HL-60 і її резистентних до ліків субліній HL-60/vinc, HL-60/adr, які характеризуються надекспресією АВС-транспортерів P-глікопротеїну (P-gp) та MRP1, відповідно. Показано, що досліджувана сполука мала виражену дозозалежну цитотоксичну активність щодо цих ліній клітин in vitro зі значенням LС50, що було співмірним або навіть нижчим, ніж для доксорубіцину (Дх) – «золотого стандарту» хіміотерапії. ЛА призводив до зупинки клітин лінії HL-60 у фазі G1 клітинного циклу з подальшою індукцією апоптозу. Встановлено, що ЛА не є субстратом для білків-транспортерів ліків, оскільки надекспресія цих білків мала незначний вплив на його антинеопластичну активність, на відміну від доксорубіцину, стійкість до якого зростала у 13-72 рази, залежно від сублінії клітин. У той же час застосування верапамілу (інгібітор P-gp, MRP-1) призводило до повного відновлення чутливості резистентних субліній HL-60/vinc і HL-60/adr до доксорубіцину, однак ніяк не впливало на протипухлинний потенціал ЛА. Отримані результати вказують на перспективність застосування ЛА в лікуванні пухлин, стійких до ліків.