ПОЛІМОРФІЗМ ІНТРАГЕННОГО МІКРОСАТЕЛІТНОГО ЛОКУСУ P3_VVAGL11, ЗЧЕПЛЕНОГО З ОЗНАКОЮ БЕЗНАСІННЄВОСТІ У ВИНОГРАДУ (VITIS VINIFERA L.)

Анотація

Визначено та проаналізовано алельний склад інтрагенного мікросателітного локусу р3_VvAGL11 15 безнасіннєвих і 30 насіннєвих сортів винограду столового, технічного та підщепного напрямку використання. Виявлено 10 алелів, у т. ч. два раніше не опублікованих, та вирахувані їхні частоти. Визначення основних показників різноманіття дослідженого локусу (PIC (He) – 0,743; Ho – 0,600; r – 0,082) виявило рівень поліморфізму, в цілому, зіставний із показниками поліморфності інших мікросателітних локусів, що використовуються для внутрішньосортової дискримінації у винограду. У генотипах безнасіннєвих сортів, які походять від стародавніх сортів Султаніна та Кишмиш чорний, виявлено алель 198 п. н., асоційований із ознакою безнасіннєвості у винограду. У деяких насіннєвих і безнасіннєвих сортів визначено другий алельний варіант 198 п. н., що не пов’язаний із проявом ознаки безнасіннєвості винограду та обумовлює фальш-позитивні результати. Шляхом аналізу родоводів сортів встановлені можливі джерела такого алельного варіанта – насіннєві сорти Чауш білий, Ічкімар, Катта курган, Вассарга чорна і Конкорд – та показано його успадкування досліджуваними сортами винограду.

Ключові слова: мікросателіт, р3_VvAGL11, безнасіннєвість, маркер-супутній добір у винограду, V. vinifera L.