Вісник Львівського університету. Серія біологічна

Стрес є причиною появи посиленого фізіологічного тремору [4]. Навчальна діяльність сама по собі є напруженою та стресогенною [6], особливо у період написання модульних контрольних робіт чи складання іспитів. Тривожність може посилювати тремор через підвищення збудливості нервової системи, що проявляється підвищеною реактивністю моторних нейронів. Це збільшує схильність до неконтрольованих м’язових скорочень і, відповідно, тремору. Метою роботи було дослідити вплив навчального стресу (модульної контрольної роботи) на показники фізіологічного тремору верхніх кінцівок студенток загалом і залежно від рівня їхньої тривожності зокрема, а також виявити взаємозв’язок між показниками тремору та частотою серцевих скорочень і артеріальним тиском обстежуваних.
Ми проаналізували амплітудно-частотні показники тремору кисті правої та лівої руки, а також рівень тривожності 14 студенток віком 19–20 років. Обстежувані надали письмову згоду щодо участі у дослідженні. Усі студентки не мали в анамнезі неврологічних і рухових розладів, 93 % (13/14) із них були праворукими.
Частоту й амплітуду тремору реєстрували у двох позиціях – у вільному положенні (кисть звисала з опорної поверхні долонею донизу) та у постуральному положенні (кисть була розміщена паралельно опорній поверхні долонею донизу) за допомогою акселерометра MPU6050 (InvenSense, Китай). Для зчитування результатів з акселерометра використовували авторську програму. Артеріальний тиск визначали за методом Короткова. Вимірювання артеріального тиску й частоти серцевих скорочень здійснювали за допомогою осцилометричного тонометра Microlife BP N1 Basic (Switzerland). Для визначення рівня тривожності застосовували опитувальник DASS-21, на основі якого поділили досліджуваних осіб на три групи відповідно до рівня тривожності: помірний (1–5 балів), середній (6–7 балів) і сильний (8–20 балів). До першої групи увійшло 5 студенток (одна з них ліворука, решта праворукі), до другої групи увійшли 4 студентки (усі праворукі) та до третьої групи увійшли 5 студенток (усі праворукі).
Вірогідність різниці середніх арифметичних двох вибірок оцінювали за критерієм Стьюдента за умов, що дані були розподілені нормально. У разі відхилення розподілу від нормального для порівняння вибірок використовували тест Манна–Вітні.
Для усієї групи студенток (n=14) показники фізіологічного тремору правої та лівої кінцівки як у вільному, так і у постуральному положенні кисті не відрізнялися перед модульним контролем та у звичайний навчальний день.
Після розподілу студенток за рівнем тривожності з’ясували, що у групі з помірним рівнем тривожності було зниження частоти тремору правої руки у вільному положенні кисті на 10,2 % (p≤0,05) перед модульним контролем порівняно із навчальним днем без заміру знань. У дні без модульного контролю знань у осіб зі сильним рівнем тривожності встановили прямий кореляційний зв’язок між рівнем тривожності й частотою фізіологічного тремору лівої руки (r=0,99; р≤0,05), а також між рівнем тривожності й амплітудою тремору правої руки (r=0,95; р≤0,05) у вільному положенні. Частота тремору лівої руки у цій групі була нижчою на 12,87 % (р≤0,05), порівняно з особами зі середнім рівнем тривожності. У осіб із помірним рівнем тривожності спостерігали сильну кореляцію між рівнем тривожності й частотою тремору лівої (r=0,84;p≤0,05) та правої (r=0,76; p≤0,05) руки у вільному положенні за відсутності модульного контролю знань.
У всій вибірці студенток за умов навчального стресу встановили сильний кореляційний зв›язок між ЧСС і частотою тремору (r=-0,70; n=14; р≤0,05), а також амплітудою тремору (r=0,75; n=14; р≤0,05) правої руки у постуральній позиції кисті. Безпосередньо перед написанням модульної контрольної роботи негативна середньої сили кореляція була між амплітудою тремору правої руки у вільному положенні кисті й АТмакс (r=-0,62; р≤0,05) і АТмін (r=-0,63; р≤0,05).
Отже, амплітуда і частота фізіологічного тремору правої та лівої руки студенток у вільному положенні кисті частково залежить від рівня тривожності особи. За відсутності контрольної роботи в осіб зі сильним рівнем тривожності частота тремору лівої руки була статистично значуще нижчою, порівняно з особами зі середнім рівнем тривожності. У осіб із помірним рівнем тривожності спостерігали зниження частоти тремору правої руки у вільному положенні кисті перед модульним контролем, порівняно з навчальним днем без заміру знань. У всій вибірці студенток за умов навчального стресу встановили кореляційний зв’язок між ЧСС і амплітудою й частотою тремору правої руки у постуральному стані кисті, а також між АТмакс і АТмін й амплітудою тремору правої руки у стані спокою кисті.

Гнатчук І. Ю., Манько В. В. Зміни параметрів фізіологічного тремору кисті під час різної активності м’язів верхньої кінцівки людини // Фізіол. журн. 2019. Т. 65. № 4. С. 59–65. DOI: https://doi.org/10.15407/fz65.04.059
Budini F., Mocnik R., Tilp M. et al. Mental calculation increases physiological postural tremor, but does not influence physiological goal-directed kinetic tremor // Eur. J. Appl. Physiol. 2022. Vol. 122. P. 2661–2671. https://doi.org/10.1007/s00421-022-05039-6
Chao R. C. L. Managing perceived stress among college students: the roles of social support and dysfunctional coping // J. College Counsel. 2012. N 15. Р. 5–21. doi: 10.1002/j.2161-1882.2012.00002.x
Crawford P., Zimmerman E. Tremor: Sorting Through the Differential Diagnosis // Am. Fam. Physician. 2018. N 97 (3). Р. 180–186.
Elman M. J., Sugar J., Fiscella R. et al. (1998) The effect of propranolol versus placebo on resident surgical performance. Trans Am Ophthalmol Soc 96:283–291 discussion 291–4
Haldorsen H., Hasle Bak N., Dissing A., Petersson B. Stress and symptoms of depression among medical students at the University of Copenhagen // Scand. J. Public. Health. 2014. Vol. 42. N 1. P. 89–95. https://doi.org/10.1177/1403494813503055
Henry J. D., Crawford J. R. The short-form version of the Depression Anxiety Stress Scales (DASS-21): construct validity and normative data in a large non-clinical sample // Br. J. Clin. Psychol. 2005. Vol. 44. N 2. P. 227–39. https://doi.org/10.1348/014466505X29657
Hu M. X., Lamers F., de Geus Eco J. C. et al. Differential Autonomic Nervous System Reactivity in Depression and Anxiety During Stress Depending on Type of Stressor // Psychosomatic Medicine. 2016. Vol. 78 (5). P. 562–572. DOI: 10.1097/PSY.0000000000000313
James I. M., Griffith D. N., Pearson R. M., Newbury P. Effect of oxprenolol on stagefright in musicians. Lancet 2:952–954, 1977. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(77)90890-X
Lakie M., Vernooij C., Osborne T. et al. The resonant component of human physiological hand tremor is altered by slow voluntary movements // J. Physiol. 2012. Vol. 590 (10). Р. 2471–2483. doi: 10.1113/jphysiol.2011.226449
Morrison S., Sosnoff J., Heffernan K. S. et al. Aging, hypertension and physiological tremor: The contribution of the cardioballistic impulse to tremorgenesis in older adults // J. Neurol. Sci. 2013. Vol. 326. Issues 1–2. P. 68–74. https://doi.org/10.1016/j.jns.2013.01.016
Olafiranye O., Jean-Louis G., Zizi F. et al. Anxiety and cardiovascular risk: Review of Epidemiological and Clinical Evidence // Mind Brain. 2011. Vol. 2 (1). P. 32–37. PMID: 21822473; PMCID: PMC3150179.
Pozos-Radillo B., Preciado-Serrano M. D. L., Acosta-Fernandez M. et al. Academic stress as a predictor of chronic stress in university students // Psicol. Educ. 2014. N 20. Р. 47–52. doi: 10.1016/j.pse.2014.05.006
Rowland D. L., van Lankveld JJDM. Anxiety and Performance in Sex, Sport, and Stage: Identifying Common Ground // Front. Psychol. 2019. Vol. 10. P. 1615. doi: 10.3389/fpsyg.2019.01615
Sharma R. K., Sagar R., Deepak K. K. et al. Clinical and autonomic functions: a study of childhood anxiety disorders // Ann. Saudi Med. 2011. Vol. 31. No 3. P. 250–257. doi: 10.4103/0256-4947.81533
Sharma S., Pandey S. Approach to a tremor patient // Ann. Indian. Acad. Neurol. 2016. Vol. 19 (4). P. 433–443. doi: 10.4103/0972-2327.194409
Steimer T. The biology of fear- and anxiety-related behaviors // Dialogues Clin Neurosci. 2002. Vol. 4 (3). P. 231–249. doi: 10.31887/DCNS.2002.4.3/tsteimer
Taelman J., Vandeput S., Spaepen A., Van Huffel S. Influence of mental stress on heart rate and heart rate variability. Part of the IFMBE Proceedings book series (IFMBE,vol. 22). 2008. P. 1366–1369.
Vaughan E., Le A., Casey M. et al. Baseline cortisol levels and social behavior differ as a function of handedness in marmosets (Callithrix jacchus) // Am. J. Primatol. 2019. Vol. 81 (9): e23057. doi: 10.1002/ajp.23057
Verrelli D. I., Qian Y., Wilson M. K. et al. Intraoperative tremor in surgeons and trainees // Interact Cardiovasc Thorac Surg. 2016. Vol. 23 (3). P. 410–415
Vial F., Kassavetis P., Merchant S. et al. How to do an electrophysiological study of tremor // Clin Neurophysiol Pract. 2019. Vol. 4. P. 134–142. DOI: 10.1016/j.cnp.2019.06.002
Wright L., Hardie S. M. Left-handers look before they leap: handedness influences reactivity to novel Tower of Hanoi tasks. Front Psychol, 2015; 6:58. doi: 10.3389/fpsyg.2015.00058
Zillmer R., Newby B., Treloar R. A controlled study for measuring stress induced changes of physiologic tremor with a wearable activity sensor // Proceedings of the International Confe­rence on Bio-inspired Systems and Signal Processing. Vol. 0BIOSTEC. 2014. ESEO, Angers, Loire Valley, France. P. 178–182. DOI:10.5220/0004789701780182