Психофізіологічий стан студентів в умовах війни
Анотація
Війна в Україні чинить вплив на психофізіологічний стан громадян незалежно від того, чи є вони безпосередніми учасниками бойових дій, чи проживають далеко від лінії вогню. Зважаючи на це, вивчення психофізіологічного стану студенів, які продовжують навчатися в країні за умов війни, є актуальною проблемою, розуміння якої може допомогти розробити ефективні стратегії збереження психологічного здоров’я молоді. Відомо, що лімбічна система, яка регулює емоції, має безпосередній вплив на роботу серцево-судинної системи. Тому метою дослідження було встановити зв’язок між частотою серцевих скорочень (ЧСС) під час повітряної тривоги та психічними станами (депресія, тривожність, стрес) студентів і складовими їхнього емоційного інтелекту (самомотивація, керування власними емоціями й емоціями інших людей, емпатія).
У дослідженні взяли участь 62 студенти другого курсу біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Студенти оцінювали свій психоемоційний стан за опитувальниками «Global Emotional Intelligence Test» та «DASS21». ЧСС відстежували за допомогою смарт-годинників у поєднанні з відповідними програмами на смартфонах.
Середньодобова ЧСС студентів становила 78,12±0,74 уд/хв (n=62), а у проміжок часу, коли була оголошена повітряна тривога, – 91,21±2,54 уд/хв (р≤0,001, n=21). В осіб, які мали додаткові спортивні навантаження, спостерігали тільки тенденцію до вищих значень ЧСС під час повітряної тривоги, порівняно з тими, хто не виконував вправи. Виявлено, що 50 % студентів перебувають у стані тривожності, 20 % студентів відчувають важкий і надзвичайно важкий рівні стресу та 10 % студентів мають важкий рівень депресії. Встановлено середньої сили негативний кореляційний зв’язок між рівнем депресії та ЧСС під час повітряної тривоги (r=-0,55, p≤0,05, n=13). Високий рівень досліджуваних показників емоційного інтелекту виявили у такої кількості студентів: керування емоціями інших людей – 27 %, емпатія – 24 %, самомотивація – 23 %, керування власними емоціями – 8 % та інтегративний емоційний інтелект – 2 %. Між показниками ЧСС під час повітряної тривоги та психічними й емоційними станами студентів встановили позитивний кореляційний зв’язок середньої сили (p≤0,05): r=0,51 (n=11) – з тривожністю; r=0,59 (n=13) – з рівнем інтегративного емоційного інтелекту; r=0,62 (n=13) – з рівнем самомотивації; r=0,63 (n=13) – з рівнем керування емоціями інших людей.
Отже, війна впливає на психофізіологічний стан студентів, унаслідок чого зростає рівень тривожності. Це проявляється у зростанні ЧСС під час повітряної тривоги, що є нормальною реакцією організму на стресовий чинник. Проте чим депресивнішою є особа, тим нижчим виявляється показник ЧСС у період повітряної тривоги. Таким чином, є взаємозв’язок між показниками ЧСС під час повітряної тривоги та психофізіологічним станом студентів.
Ключові слова
Повний текст:
PDF (English)Посилання
Коваленко В. М. Стрес і серцево-судинні захворювання в умовах воєнного стану. К.: ДУ «ННЦ «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М. Д. Стражеска» НАМН України. 2022. С. 63-78.
Сургунд Н., Капустіна В. Експериментальне дослідження негативних емоційних станів в період війни // Psychology Travelogs. 2023. № 1. С. 87-96. https://doi.org/10.31891/PT-2023-1-9.
Юр'єва Л., Вишніченко С., Шорніков А. Аналіз феноменів тривоги та депресії у перші тижні війни: гендерно-вікові аспекти // Психосоматична медицина та загальна практика. 2022. Vol. 7. N 1. P. e0701351. ISSN 2519-8572. https://doi.org/10.26766/PMGP.V7I1.351
Allison D. J., Nederveen J. P., Snijders T. et al. Exercise training impacts skeletal muscle gene expression related to the kynurenine pathway // Am. J. Physiol. Cell Physiol. 2019. Vol. 316. N 3. Р. C444-C448. https://doi.org/10.1152/ajpcell.00448.2018
Amone-P'Olak K., Ovuga E., Croudace T. J. et al. The influence of different types of war experiences on depression and anxiety in a Ugandan cohort of war-affected youth: the WAYS study // Soc. Psychiatry Psychiatr Epidemiol. 2014. Vol. 49. N 11. P. 1783-1792. DOI: https://doi.org/10.1007/s00127-014-0873-5
Chalmers T., Hickey B. A., Newton P. et al. Stress Watch: The Use of Heart Rate and Heart Rate Variability to Detect Stress: A Pilot Study Using Smart Watch Wearables // Sensors (Basel). 2021. Vol. 22 (1). P. 151. https://doi.org/10.3390/s22010151
Chen Y., Li Y., Xian H. et al. Acute cardiovascular effects of the Wenchuan earthquake: ambulatory blood pressure monitoring of hypertensive patients // Hypertens Res. 2009. Vol. 32. P. 797-800. https://doi.org/10.1038/hr.2009.98
Chrousos G. P., Gold P. W. The concepts of stress and stress system disorders. Overview of physical and behavioral homeostasis // JAMA. 1992. Vol. 267. N 9. P. 1244-52. https://doi.org/10.1001/jama.267.9.1244
Chudzicka-Czupała A., Hapon N., Man R.H.C. et al. Associations between coping strategies and psychological distress among people living in Ukraine, Poland, and Taiwan during the initial stage of the 2022 War in Ukraine // Eur. J. Psychotraumatol. 2023. Vol. 14. N 1. P. 2163129. https://doi.org/10.1080/20008066.2022.2163129
Daviu N., Bruchas M.R., Moghaddam B. et al. Neurobiological links between stress and anxiety // Neurobiol. Stress. 2019. Vol. 11. P. 100191. https://doi.org/10.1016/j.ynstr.2019.100191
Haldorsen H., Hasle Bak N., Dissing A., Petersson B. Stress and symptoms of depression among medical students at the University of Copenhagen // Scand. J. Public. Health. 2014. Vol. 42. N 1. P. 89-95. https://doi.org/10.1177/1403494813503055
Hall N. Positive Psychology and Emotional Intelligence. Positive Psychology News Daily, NY (Editor S.M.). 2007.
Hall S. J., Aisbett B., Tait J. L. et al. The acute physiological stress response to an emergency alarm and mobilization during the day and at night // Noise Health. 2016. Vol. 18. N 82. P. 150-156. https://doi.org/10.4103/1463-1741.181998
Henry J. D., Crawford J. R. The short-form version of the Depression Anxiety Stress Scales (DASS-21): construct validity and normative data in a large non-clinical sample // Br. J. Clin. Psychol. 2005. Vol. 44. N 2. P. 227-39. https://doi.org/10.1348/014466505X29657
Hogeveen J., Salvi C., Grafman J. 'Emotional Intelligence': Lessons from Lesions // Trends Neurosci. 2016. Vol. 39. N 10. P. 694-705. https://doi.org/10.1016/j.tins.2016.08.007
Jensen M. T. Resting heart rate and relation to disease and longevity: past, present and future // Scand. J. Clin. Lab. Invest. 2019. Vol. 79. N 1-2. P. 108-116. https://doi.org/10.1080/00365513.2019.1566567
Joyner M. J., Casey D. P. Regulation of increased blood flow (hyperemia) to muscles during exercise: a hierarchy of competing physiological needs // Physiol. Rev. 2015. Vol. 95. N 2. P. 549-601. https://doi.org/10.1152/physrev.00035.2013
Kazakou P., Nicolaides N.C., Chrousos G. P. Basic Concepts and Hormonal Regulators of the Stress System // Horm. Res. Paediatr. 2023. Vol. 96. N 1. P. 8-16. https://doi.org/10.1159/000523975
Kovess-Masfety V., Keyes K., Karam E. et al. A national survey on depressive and anxiety disorders in Afghanistan: A highly traumatized population // BMC Psychiatry. 2021. Vol. 21. N 1. P. 314. DOI: https://doi.org/10.1186/s12888-021-03273-4
Kurapov A., Pavlenko V., Drozdov A. et al. Toward an understanding of the Russian-Ukrainian war impact on university students and personnel // J. Loss Trauma. 2022. Vol. 28. N 2. P. 167-174. https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2084838
Kurapov A., Danyliuk I., Loboda A. et al. Six months into the war: a first-wave study of stress, anxiety, and depression among in Ukraine // Front Psychiatry. 2023. Vol. 14. P. 1190465. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2023.1190465
McCraty R., Shaffer F. Heart Rate Variability: New Perspectives on Physiological Mechanisms, Assessment of Self-regulatory Capacity, and Health risk // Glob Adv Health Med. 2015. Vol. 4. N 1. P. 46-61. https://doi.org/10.7453/gahmj.2014.073
McEwen B. S., Nasca C., Gray J. D. Stress Effects on Neuronal Structure: Hippocampus, Amygdala, and Prefrontal Cortex // Neuropsychopharmacol. 2016. Vol. 41. N 1. P. 3-23. https://doi.org/10.1038/npp.2015.171
Parati G., Antonicelli R., Guazzarotti F. et al. Cardiovascular effects of an earthquake: direct evidence by ambulatory blood pressure monitoring // Hypertension. 2001. Vol. 38. N 5. P. 1093-1095. https://doi.org/10.1161/hy1101.095334
Riediker M., Herbst M. C., Devlin R. B. et al. Effect of the September 11, 2001 terrorist attack on a state highway patrol trooper's heart rate variability // Ann. Noninvasive Electrocardiol. 2005. Vol. 10. N 1. P. 83-85. https://doi.org/10.1111/j.1542-474X.2005.00612.x
Roland von Känel. Fear of terror and inflammation ignite heart health decline // PNAS. 2015. Vol. 112. N 5. P. 1248-1249. https://doi.org/10.1073/pnas.1424405112
Savitz J., Drevets W. C., Smith C. M. et al. Putative neuroprotective and neurotoxic kynurenine pathway metabolites are associated with hippocampal and amygdalar volumes in subjects with major depressive disorder // Neuropsychopharmacol. 2015. Vol. 40. N 2. P. 463-471. https://doi.org/10.1038/npp.2014.194
Schneider M., Kraemmer M. M., Weber B., Schwerdtfeger A. R. Life events are associated with elevated heart rate and reduced heart complexity to acute psychological stress // Biol. Psychol. 2021. Vol. 163. P. 108116. https://doi.org/10.1016/j.biopsycho.2021.108116
Seo D., Rabinowitz A. G., Douglas R. J., Sinha R. Limbic response to stress linking life trauma and hypothalamus-pituitary-adrenal axis function // Psychoneuroendocrinol. 2019. Vol. 99. P. 38-46. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2018.08.023
Smith S. M., Vale W. W. The role of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis in neuroendocrine responses to stress // Dialogues Clin Neurosci. 2006. Vol. 8. N 4. P. 383-395. https://doi.org/10.31887/DCNS.2006.8.4/ssmith
Taelman J., Vandeput S., Spaepen A., Van Huffel S. Influence of mental stress on heart rate and heart rate variability. Part of the IFMBE Proceedings book series (IFMBE, vol. 22). 2008. P. 1366-1369. https://doi.org/10.1007/978-3-540-89208-3_324
Zhang X., Ge T., Yin G. et al. Stress-Induced Functional Alterations in Amygdala: Implications for Neuropsychiatric Diseases // Front Neurosci. 2018. Vol. 12. P. 367. https://doi.org/10.3389/fnins.2018.00367
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2024.91.08
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
