Екологічні характеристики, біомаса, чисельність і домінуючі комплекси фітопланктону різнотипних водойм та водотоків пониззя Дунаю

D. Lutsenko

Анотація


В умовах сучасних екологічних викликів систематичне вивчення просторово-часової динаміки розподілу фітопланктону, його кількісних і якісних показників, біомаси та чисельності, визначення домінуючого комплексу є показовими факторами біорізноманіття і продуктивності водойм.

За постійного антропогенного навантаження такі дослідження та моніторинг біорізноманіття і якості водного середовища просто необхідні для функціонування біоценозу загалом.

Встановлено, що різноманіття фітопланктону різних гідроекосистем пониззя Дунаю представлене широким флористичним спектром і налічує 156 видів (158 в. в. т.), що належать до 8 відділів: Cyanobacteria, Bacillariophyta, Cryptophyta, Miozoa, Ochrophyta, Charophyta, Chlorophyta, Euglenozoa.

Дослідження екологічних характеристик фітопланктону показало, що за біотопічною приуроченістю найбільше поширені планктонні та планктонно-бентосні форми. Аналіз фітопланктону за галобністю встановив, що в усіх досліджуваних гідроекосистемах домінують види-індиференти. За відношенням до рН найбільше представників належить до індиферентів, менше – до алкаліфілів.

Чисельність клітин фітопланктону коливалася від 375 тис. кл/м3 до 1320 тис. кл/м3, найчисленнішими є Cyanobacteria. Основна роль у формуванні біомаси водойм влітку на досліджуваних ділянках належить відділам Chlorophyta, Miozoa та Bacillario­phyta і коливається від 0,3361 мг/дм3 до 0,944205 мг/дм3.

Вивчення динаміки чисельності та біомаси фітопланктону показало, що залежно від місця перебування станцій відбору альгопроб дані показники змінюються. Структура біомаси фітопланктону пониззя Дунаю представлена нерівномірно, відповідно до гідроекосистеми, і сформована переважно діатомово-зеленим комплексом, але у деяких пробах домінуючими по біомасі є представники відділу Mioza. Водночас, узагальнюючи значення чисельності фітопланктону, встановили, що провідна роль належить Cyanobacteria, також поширені Chlorophyta та Bacillario­phyta.

Відмічено, що на мілководдях і у місцях із високою динамікою гідрологічних процесів, а саме перехідних зон «річкаморе», спостерігається переважання діатомового комплексу, сформованого переважно планктонно-бентосними та бентосними формами.


Ключові слова


фітопланктон; пониззя Дунаю; біомаса; гідроекосистема; домінуючі комплекси; Chlorophyta; Bacillariophyta

Повний текст:

PDF

Посилання


Арсан О. М., Давидов О. А., Щербак В. І. та ін. Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / за ред. В. Д. Романенка. К.: ЛОГОС, 2006. 408 с.

Всесвітній фонд дикої природи. Бачення дельти Дунаю. Одеса, 2002. URL: https://wwfeu.awsassets.panda.org/downloads/danube_delta_vision_rus.pdf?206062/Danube-Delta-Vision

Девяткін В. Г., Митропольська І. В. Трапляння видів водоростей як показник біологічного розмаїття альгоценозів // Динаміка різноманітності гідробіонтів у внутрішніх водоймах Росії. Ярославль: Вид-во ЯДТУ, 2002. С. 5-22.

Іванов А. І. Фітопланктон гирлових областей річок північно-західного Причорномор'я. К.: Наук. думка, 1982. 212 с.

Іванов А. І. Фітопланктон радянської ділянки Дунаю та заток переднього краю його Кілійської дельти // Гідробіологічні дослідження Дунаю та придунайських водойм: зб. наук. пр. К.: Наук. думка, 1987. С. 44-57.

Оксіюк О. П., Давидов О. А., Карпезо Ю. І. Мікрофітобентос як біоіндикатор стану водних екосистем // Гідробіологічний журнал. 2010. № 5. C. 75-89.

Ролл Я. В. Фітопланктон радянської ділянки Дунаю, його рукавів та заток // Дунай та придунайські водойми в межах СРСР: Пр. Ін-ту гідробіології. 1961. № 36.

Barinova S. S., Bilous O. P., Tsarenko P. M. Algal indication of water bodies in Ukraine: methods and perspectives // Haifa; Kyiv: University of Haifa Publisher, 2019. 367 p.

Listing the World's Algae URL: www.algaebase.org




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2024.91.07

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.